Андроцентризм

Андроцентри́зм (від грец. ἀνήρ (ἀνδρός) — чоловік і лат. centrum — центр) — апологія «чоловічих» нормативних уявлень, світоглядних цінностей та життєвих моделей як основоположних та універсальних; протилежне ґіноцентризму.

Історично є домінуючою культурно-ціннісною традицією. Вперше концепцію андроцентризму висунула соціологиня й громадська діячка Ш. Гілман у книзі «Світ, зроблений чоловіками, або наша андроцентрична культура» («The Man-Made World: or, Our Androcentric Culture», 1911). Основні ідеї праці, які стали парадигмальними:

панування в історії людства маскулінної культури та уявлень про чоловіка як втілення справжнього «людського типу», суб’єкта і творця, носія прав і авторитету;
орієнтованість суспільства на потреби, пріоритети і цінності чоловіків;
утвердження вторинного, залежного від чоловіка, способу буття жінки (як виконавиці допоміжних, сервісних і фертильних функцій);
перетворення природи і суспільства розуміється як наслідок чоловічих зусиль та здійснення «чоловічої перспективи», де жіноче ігнорується, сприймається як чуже, нижче або маргінальне.

Андроцентричні уявлення і практики пронизують різноманітні сфери суспільної діяльності — від економіки й політики до мови і медицини. Андроцентричний підхід позиціонує чоловіків як гендерно нейтральний стандарт, натомість жінок — як гендерно-специфічних.

Термін «андроцентризм» активно вживається у галузі ґендерних студій, теоретиками й активістами феміністичних рухів, прибічниками гендерної нейтральності соціальних інститутів. Соціальні, психологічні, когнітивні тощо чинники андроцентризму є предметом наукових дискусій.

Джерела:

Gilman Ch. Р. The Man-Made World: or, Our Androcentric Culture. Cornell University Library, 2009. 280 р. URL: https: //seminariolecturasfeministas.files.wordpress.com/2012/01/charlotte-perkins-gilman-the-man-made-world-or-our-androcentric-culture.pdf

Література:

Бем С. Линзы гендера: Трансформация взглядов на проблему неравенства полов / Пер. с англ. Москва : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. 336 с.
Буряк Л. Жінка в українському історичному наративі: автори, ідеї, образи (друга половина ХІХ – перша третина ХХ ст.). Київ : Національна академія управління, 2010. 368 с.
Кісь О. Р. Жіноча історія як напрямок історичних досліджень: становлення феміністської методології // Український історичний журнал. 2012. № 2. С. 159–172.
Гендерна лінгвістика в Україні : історія, теоретичні засади, дискурсивна практика. Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди ; Дрогобич : Коло, 2014. 472 с.
Bailey А. Н., LaFrance М., Dovidio J. F. Іs Man the Measure of All Things? A Social Cognitive Account of Androcentrism // Personality and Social Psychology Review. 2018. 23(4). URL: https://www.researchgate.net/publication/326451862_Is_Man_the_Measure_of_All_Things_A_Social_Cognitive_Account_of_Androcentrism