Андронік IV Палеолог
Андро́нік IV Палеоло́г (грецьк. Ἀνδρόνικος Δ' Παλαιολόγος, лат. Andronicus IV Palaeologus; 11.04.1348, м. Константинополь, тепер Туреччина — 28.06.1385, м. Селімбрія, тепер Туреччина) — імператор Візантії в 1376—1379.
|
Андронік IV Палеолог (Ανδρόνικος Δ' Παλαιολόγος) | |
|---|---|
| Народження | 11.04.1348 |
| Місце народження | Константинополь |
| Смерть | 28.06.1385 |
| Місце смерті | Селімбрія |
| Напрями діяльності | політика |
Старший син Іоанна V Палеолога й Олени Кантакузини (1333—1396). З 1352 — співправитель батька; з 1366 перебував із ним у стані постійного конфлікту.
Тричі очолював повстання проти Іоана V. Конфлікт між батьком і сином переріс у громадянську війну 1373—1379. У 1373 Іоан V визнав васальну залежність від султана Османської імперії Мурада І Богоподібного. Цього ж року Андронік IV об’єднався із сином султана Саджі, який повстав проти свого батька, однак змову було виявлено й Андроніка IV ув’язнено. Його позбавили права на трон й піддали осліпленню на вимогу Мурада І, який осліпив свого сина, проте Андронік IV утратив лише одне око.
Звільнився за підтримки генуезців і, заручившись допомогою турків, 22.08.1376 в’їхав до м. Константинополя в якості імператора. Офіційно коронований 18.10.1377. Андронік IV ув’язнив батька та брата, майбутнього імператора Мануїла ІІ Палеолога. За надану допомогу генуезці отримали острів Тенедос (інша назва Бозджаада, тепер Туреччина) в Егейському морі, а турки — міста на півострові Галліполі (тепер Туреччина).
У 1379 (1380) Іоан V, скориставшись допомогою турків і венеційців, повернув собі престол. У 1381 було укладено родинну угоду, за якою Андронік IV був визнаний престолонаступником та отримав у володіння міста Селімбрію (тепер Сіліврі, місто й район провінції Стамбул, Туреччина) і Родосто (тепер м. Текірдаг, Туреччина). У 1385 — нова спроба заколоту, однак невдала. Невдовзі після цього помер.
Від шлюбу з болгарською принцесою Керацою-Марією (1348—1390), донькою царя Івана Александра, що був укладений 17.08.1355, народилося троє дітей: син (майбутній імператор Іоан VІІ Палеолог (1370—1408)) і дві доньки.
Література
- Дашков С. Б. Императоры Византии. Москва: Красная площадь, 1997. 368 с.
- Haldon J. Byzantium at War. Routledge, 2003. 96 p.
- Harris J. The End of Byzantium. Yale University Press, 2012. 320 p.
- Necipoğlu N. Byzantium between the Ottomans and the Latins: Politics and Society in the Late Empire. Cambridge University Press, 2012. 374 p.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.10.2021
