Андронік III Палеолог
Андро́нік ІII Палеоло́г (грецьк. Ανδρόνικος Γ' Παλαιολόγος) (25.03.1297 м. Константинополь, тепер м. Стамбул, Туреччина – 15.06.1341, м. Константинополь, тепер м. Стамбул, Туреччина), державний діяч, візантійський імператор у 1328–1341 (проголошений імператором 1321, після чого до 1328 брав участь у громадянській війні як претендент на престол). Народився в м. Константинополі в родині Михаїла IX Палеолога, імператора-співправителя Андроніка II Палеолога.
|
Андронік III Палеолог (Ανδρόνικος Γ’ Κομνηνός) | |
|---|---|
| Народження | 25.03.1297 |
| Місце народження | Константинополь |
| Смерть | 15.06.1341 |
| Місце смерті | Константинополь |
| Напрями діяльності | політика |
1320 через ревнощі найняв убивць, щоб вистежити й убити другого коханця його коханки. Унаслідок помилки вбивць загинув рідний брат Андроніка ІІІ Мануїл, а самого Андроніка III позбавили права на успадкування престолу. Невдовзі після цього помер батько Андроніка III і загиблого Мануїла, імператор-співправитель Михаїл IX.
1321 частина візантійської знаті оголосила Андроніка III імператором, він розпочав боротьбу за престол проти свого діда Андроніка II. Після перемоги військ Андроніка III константинопольський патріарх Ісайя висвятив його на царство.
А. намагався боротися проти корупції в судовій системі, сформувавши 1329 підзвітний особисто йому «Царський суд», однак корупція поширилася і на цей судовий орган. 1328 він здійснив вдалу воєнну кампанію проти Болгарського царства.
Того ж року сформував великий флот і здійснив похід на острів Хіос і прилеглі острови в Егейському морі, ліквідувавши Синьйорію Хіосу (створена генуезцями держава, що існувала у 1304–1329). Після нападу Сербії на прикордонні з нею візантійські землі розпочалася війна 1330–1334, наслідком якої стало приєднання до Сербії Північної й Середньої Македонії і тимчасова стабілізація балансу сил між Сербією, Болгарією і Візантією.
1333 здійснив похід до Фессалії, приєднавши цей регіон до Візантії. Результатом бойових дій 1339–1340 стало встановлення влади Візантії над Епірським деспотатом (захід Греції). Андронік III помер у м. Константинополі внаслідок короткочасного захворювання 15.6.1341 (сучасні медики Дж. Ласкаратос і С. Маркетос за описаними у джерелах симптомами визначили причиною смерті рецидив хронічної малярії). Владу успадкував його син Іоанн V Палеолог.
Література
- Bosch U. V. Kaiser Andronikos III. Palaiologos: Versuch einer Darstellung der byzantinischen Geschichte in den Jahren 1321–1341. Amsterdam: Adolf M. Hakkert, 1965. 216 p.
- Lascaratos J., Marketos S. The fatal disease of the Byzantine Emperor Andronicus III Palaeologus (1328-1341 A.D.) // Journal of the Royal Society of Medicine. 1997. Vol. 90. No. 2. P. 106–109.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.09.2021
