Андрейків, Олександр Євгенович

Андре́йків, Олекса́ндр Євге́нович (03.01.1942, с-ще Мельниця-Подільська тепер Чортківського району Тернопільської області, Україна - 21.09.2026, Львів, Україна) — учений-механік, доктор технічних наук (з 1979), член-кореспондент НАН України (з 1988), заслужений діяч науки і техніки України (з 2002).

Андрейків, Олександр Євгенович
Народження	03.01.1942
Місце народження	Мельниця-Подільська
Alma mater	Львівський національний університет імені Івана Франка
Місце діяльності	Львівський національний університет імені Івана Франка
Напрями діяльності	механіка, фізика

Відзнаки
Премії	Державна премія України в галузі науки і техніки (1995); Премія ім. О. М. Динника Президії НАН України (1987); Премія Ради Міністрів СРСР (1989).

Життєпис

1964 закінчив механіко-математичний факультет Львівського університету (тепер Львівський національний університет імені Івана Франка), 1969 — аспірантуру Фізико-механічного інституту (тепер Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка НАН України). З 1963 працював у цій науковій установі на різних посадах — від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу. 1969 захистив кандидатську дисертацію «Деякі просторові задачі теорії тріщин», 1979 — докторську дисертацію «Крихке руйнування пружно-пластичних тіл в умовах складних напружених станів».

Директор Міжгалузевого центру «Протон» при науково-технічному комплексі Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка НАН України (1995–2001).

З 2002 — професор кафедри механіки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Голова технічного підкомітету «Воднева деградація матеріалів» Європейського товариства з цілісності конструкцій (1995–2002); заступник голови Українського товариства з механіки руйнування матеріалів (1992—2002); дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (з 1992).

Наукова діяльність

Здійснював наукові дослідження з механіки деформівних твердих тіл із дефектами типу тріщин; тріщиностійкості матеріалів; впливу водневмісних середовищ на міцність і довговічність металів; контактної взаємодії пружних тіл; діагностики матеріалів і елементів конструкцій, зокрема методів акустичної емісії в дослідженнях процесів руйнування.

Результати викладено в працях «Оцінка об’ємної пошкодженості матеріалів методом акустичної емісії» (2006), «Теоретичні основи методу акустичної емісії в механіці руйнування» (2007).

Зробив внесок у розроблення експериментальних методів визначення характеристик тріщиностійкості матеріалів.

Автор понад 400 наукових праць, серед них — 12 монографій.

Визнання

Державна премія України в галузі науки і техніки (1995).

Премія ім. О. М. Динника Президії НАН України (1987).

Премія Ради Міністрів СРСР (1989).

Праці

Разрушение квазихрупких тел с трещинами при сложном напряженном состоянии. Киев : Наукова думка, 1979. 141 с.
Пространственные задачи теории трещин. Киев : Наукова думка, 1982. 345 с.
Основы механики разрушения материалов Киев : Наукова думка, 1988. 486 с.

У с п і в а в т. —

Методы оценки трещиностойкости конструкционных материалов. Киев : Наукова думка, 1977. 247 с.
Усталостное разрушение и долговечность конструкций. Киев : Наукова думка, 1987. 404 с.
Експериментальна механіка матеріалів. Львів : Видавничий центр Львівського національного університету ім. І. Франка, 2004. 272 с.

Література

70-річчя члена-кореспондента НАН України О. Є. Андрейківа // Вісник Національної академії наук України. 2012. № 1. С. 103–105.
75-річчя члена-кореспондента НАН України О. Є. Андрейківа // Вісник Національної академії наук України. 2017. № 1. С. 119.
Національна академія наук України. Видатні досягнення. 1918–2018. Київ : Фенікс, 2018. 320 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Андрейків, Олександр Євгенович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Андрейків, Олександр Євгенович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.02.2021