Ангарія у міжнародному праві

Анга́рія у міжнародному праві — право держави (сторони), що воює, на реквізицію на своїй території або на території, яка опинилася під її контролем, власності нейтральних країн, зокрема транспортних засобів.

Історична довідка

Право ангарії виникло ще в стародавні часи. Спочатку це поняття означало реквізицію землі та морського транспорту. Пізніше ангарія поширилася на будь-яку нейтральну власність відповідно до юрисдикції сторони, що воює, з виплатою повної компенсації.

Ангарія передбачена ст. 19 Конвенції про права і обов’язки нейтральних держав та осіб у разі сухопутної війни 1907 (V Гаазька конвенція), де стосується реквізиції (за умов крайньої потреби) залізничного рухомого складу, що прибув з території нейтральних держав, незалежно від форми власності.

Воно, однак, не було застосоване, коли під час Першої світової війни виникло питання про ведення підводної війни.

Упродовж Другої світової війни сталося кілька випадків реквізиції нейтральної власності. Окрім транспортних засобів, реквізувалися, зокрема, лісоматеріали та мідь, необхідні для ведення війни.

Характеристика

Право ангарії застосовують винятково в разі воєнної необхідності та за умови сплати повної компенсації за завдану шкоду. Воно ґрунтується на загальному принципі, що у надзвичайних обставинах, до яких належить війна чи збройний конфлікт, їхні учасники можуть здійснювати акти, заборонені в умовах миру.

Право ангарії дозволяє державі під час війни або суспільної небезпеки реквізувати необхідні в умовах надзвичайних обставин іноземні транспортні засоби та вантажі, які перебувають у межах території держави, що їх реквізує. Нейтральні судна у відкритому морі ангарії не підлягають. Право ангарії належить і нейтральній державі, наприклад, якщо рухомий склад (вантаж) надійшов з території сторони, що воює.

Ангарія може реалізовуватись також через знищення або виведення з ладу нейтральної власності (наприклад, пошкодження підводних кабелів).

У 21 столітті здебільшого для сторони, що воює, немає потреби звертатися до права ангарії. Згідно з обумовленими міжнародними конвенціями сучасними нормами права, держава-окупант має аналогічні ангарії права стосовно захоплення або реквізиції засобів транспорту (зокрема для гарантування безпеки цивільного населення на окупованій території).

Література

  1. Pavithran A. K. Substance of Public International Law. Western and Eastern. Madras : A. P. Rajendran, 1965. 784 p.
  2. Skubiszewski K. Use of Force by States. Collective Security. Law of War and Neutrality // Manual of Public International Law / Ed. by M. Sørensen. London : Macmillan ; New York : St. Martin's Press, 1968. 930 p.
  3. Schwarzenberger G., Brown E. A Manual of International Law. 6th ed. Milton : Professional Books, 1976. 612 p.
  4. Tandon M. P. Public International Law. Faridabad : Allahabad Law Agency, 2012. 680 p.
  5. Мицик В. В., Буроменський М. В., Гнатовський М. М. та ін. Міжнародне публічне право : у 2 т. Харків : Право, 2018.

Автор ВУЕ

В. Н. Денисов


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Денисов В. Н. Ангарія у міжнародному праві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ангарія у міжнародному праві (дата звернення: 15.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.01.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ