Анварі

Анварі́ (повне ім’я — Авхад ад-Дін Алі ібн Махмуд Анварі; перс. اوحدالدّین محمّدبن محمّد انوری‎; поч.12 ст., м. Абівард, за іншими даними, м. Бадана, тепер Туркменістан — між 1189 і 1191, м. Балх, тепер Афганістан) — поет, астроном.

Анварі

(اوحدالدّین محمّدبن محمّد انوری)

Місце народження Бадана, Туркменістан
Рік смерті 1189–1191
Місце смерті Балх, Афганістан
Напрями діяльності літературна творчість, поезія, астрономія

Життєпис

У ранньому дитинстві залишився сиротою; був усиновлений бідною родиною. Мав змогу навчатися в медресе Мансурія («мансурівській академії») м. Тус, де охопив усі тогочасні дисципліни; значну увагу приділяв астрономії. У молодому віці Анварі змушений почати заробляти як професійний поет. Близько 1135–1136 долучився до двору сельджуцького султана Санджара. Кар’єру вибудував на уславленні та оспівуванні придворних діячів та чиновників держави Сельджукідів. Значно переживши свого патрона, надалі служив різним правителям м. Хорасану. Наприкінці життя відійшов від цієї діяльності й усамітнився в м. Балху.

Творчість

Визнаний майстер поетичного панегірика (касиди). Був широко обізнаний з науковими здобутками свого часу. Його поезія часто зазнавала критики від сучасників через надмірну ерудованість і насиченість науковими термінами. В одному зі своїх творів Анварі вихвалявся знанням логіки, музики, астрономії, метафізики й природознавства. Проте мова його творів часто близька до розмовної та лише незначною мірою прикрашена риторичними засобами. Класик перської літератури Джамі (15 ст.) називав Анварі одим з пророків перської поезії. Газелі дивану Анварі поєднують світські та суфійські мотиви, деякі мають форму традиційного сумування з приводу швидкоплинності людського життя.

Найвідоміший твір Анварі — касида «Сльози Хорасану» — описує трагічні наслідки нашестя кочовиків тюрків-огузів на Хорасан після повної поразки війська султана Санджара в 1153. Цей твір був посланням-закликом названому сину султана Рукн ад-Діну Галдж Тамадж-хану надати військову допомогу і звільнити місто.

Характерними для творчості Анварі є теми оспівування вина, віншування, нарікання, а також різні аспекти взаємин поета та його покровителя. Доробок відзначається особливо вмілим використанням вишуканих метафор та багатим словниковим запасом зі значно більшою часткою арабської лексики, ніж у творах решти перських поетів-класиків, а також залученням великої кількості цитат. Джерелами для алюзій послужило чимало різних наукових дисциплін. До творчості Анварі також належать кит’а, рубаї. Окремі джерела приписують йому авторство деяких прозових наукових творів з астрології та філософії, проте жоден із них не зберігся до нашого часу.

У багатьох творах Анварі помітно вплив старих майстрів перської касиди. Часто намагався наслідувати попередників, зокрема, захоплювався творчістю Абуль-Фараджа Руні (11 ст.), поета при дворі Газневідів у м. Лахор, диван якого, за власним твердженням, ретельно вивчив. Наступні покоління перськомовних поетів наслідували та цитували вірші Анварі, окремі твори залучають до перських тлумачних словників.

У Європі творчість Анварі стала відомою завдяки англійському перекладу касиди «Сльози Хорасану» В. Кіркпатріка, опублікованому в «Азійському збірнику» («Asiatic»; Калькутта, 1785).

Додатково

Існує чимало розбіжностей щодо його повного імені. На початку літературної кар’єри Анварі використовував ім’я Каварі, утім, у подальших творах трапляється псевдонім Анварі (за його словами, вигаданий іншими). Деталі біографії відображено в низці анекдотів та інших джерелах (майже всі не мають історичної цінності), також у власних віршах, що містять описи певних місцевостей та згадки про осіб, які відіграли важливу роль у його кар’єрі.

Твори

  • Думка в мене — вогненна / Пер. з перс. А. Кримський // Кримський А. Вибрані твори. Київ : Дніпро, 1965. С. 236.
  • О придворных поэтах речь мою разумей // Поэзия народов СССР IV—XVIII веков. Москва : Художественная литература, 1972. С. 185.

Література

  1. Крымский А. Е. История Персии, ее литературы и дервишеской теософии : в 3 т. Москва : Типография Х. Улицкого, А. Голованевского, 1914. Т. 1. 212 с.
  2. Rypka J. History of Iranian Literature. Dordrecht : Springer, 1968. 955 p.
  3. Самадов Т. Анвари и его газели. Душанбе : Дониш, 1988. 162 с.
  4. Thackston W. A Millennium of Classical Persian Poetry (A Guide to the Reading and Understanding of Persian Poetry from the Tenth to the Twentieth Century). Bethesda : Ibex Publishers, 2000. 186 p.
  5. Рейснер М. Л. Персидская лироэпическая поэзия Х — начала ХІІІ века: генезис и еволюция классической касыды. Москва : Наталис, 2006. 423 с.
  6. Brown E. G. A Literary History of Persia : in 4 vol. Cambridge : Cambridge University Press, 2009. Vol. 2. 586 p.
  7. Authors of the Medieval and Renaissance Eras, 1100 to 1660 / Ed. by A. Augustyn. New York : Britannica Educational Publishing, 2014. 376 p.

Автор ВУЕ

Т. Ф. Маленька


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Маленька Т. Ф. Анварі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анварі (дата звернення: 19.02.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.01.2020

Покликання на статтю