Анафора

Ана́фора (грец. ἀναφορά, букв. — піднесення), єдинопочаток — стилістична фігура, утворена шляхом повторення однакових звуків, складів, слів, синтаксичних конструкцій на початку речень, віршових рядків чи строф.

Залежно від повторів розрізняють звукову (повтор звуків), лексичну (повтор слів), синтаксичну (повтор конструкцій), ритмічну (повтор пауз) та інші анафори. Звукова анафора —найпоширеніша.

Нерідко до цього прийому вдаються прозаїки для пов’язування початків суміжних речень чи, навпаки, віддалених у тексті розділів. Яскравим прикладом може слугувати повість «Конотопська відьма» Г. Квітки-Основ’яненка, де однаковими синтаксичними конструкціями починаються усі 14 розділів. Але найчастіше анафору використовують у поетичних текстах для надання певної ритмічності, стилістичної тональності, підсилення основної думки тощо.

Тобі одній, намріяна царівно,

Тобі одній дзвенять мої пісні,

Тобі одній в моєму храмі дивно

Пливуть молитви і горять огні…

(Рильський М. Т. Моя царівна // Рильський М. Т. Зібрання творів : у 20 т. Київ : Наукова думка, 1983. Т. 1: Поезія 1907–1929; Проза 1977–1925. 123 с.).

Як різновид повтору, анафора виступає важливим засобом виразності у художньому тексті. Завдяки анафористичному повтору збільшується семантичний обсяг мовних одиниць, вносяться нові художньо-смислові відтінки у вислів. Анафора конденсує авторську думку, служить основою різноманітних образних уявлень, підсилює емоційне сприйняття твору. Анафора використовується також як виражальний засіб у науковому та публіцистичному стилі з метою виділення певного слова й впливу на емоції читача.

Література

  1. Літературознавчий словник-довідник. Київ : Видавничий центр «Академія», 2007. С. 40−41.
  2. Білоус П. В. Вступ до літературознавства. Теорія літератури. Психологія літературної творчості. Житомир : Рута, 2009. 336 с.
  3. Пахаренко В. І. Основи теорії літератури. Київ : Генеза, 2009. 296 с.
  4. Святовець В. Ф. Словник тропів і стилістичних фігур. Київ : Видавничий центр «Академія», 2011. 176 с.

Автор ВУЕ

В. В. Громова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Громова В. В. Анафора // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анафора (дата звернення: 19.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.01.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ