Анакруза

Ана́кру́за (грец. ἀνάϰρουσις, букв. — відштовхування): 1) В античній метриці — короткі один або два склади на початку вірша, що передують довгому складові.

2) У силабо-тонічному віршуванні — ненаголошений склад або два ненаголошені склади у віршовому рядку, які передують першій стопі, виходячи за межі віршового розміру.

Глянь, який холод колючий А… ти ж у кофтині прийшла (М. Вінграновський)

У наведеному прикладі перший склад другого рядка виходить за межі першої дактилічної стопи (див. Дактиль), утворюючи анакрузу.