Амірян, Седа Григорівна

Аміря́н, Се́да Григо́рівна (вірм. Սեդա Գրիգորի Ամիրյան; 03.12.1926, м. Диліжан, тепер Вірменія ― 18.04.1993, м. Марсель, регіон Прованс — Альпи — Лазуровий берег — Франція) — літературознавець, кандидат філологічних наук (з 1963), заслужений працівник культури України (з 1987).

Амірян, Седа Григорівна (Սեդա Գրիգորի Ամիրյան)
Народження	03.12.1926
Місце народження	Диліжан
Смерть	18.04.1993
Місце смерті	Марсель
Alma mater	Єреванський державний університет
Напрями діяльності	літературознавство

Відзнаки
Почесні звання	Заслужений працівник культури України (1987)

Життєпис

Закінчила 1951 Єреванський університет (тепер Єреванський державний університет).

З 1960 працювала в Інституті літератури ім. М. Абегяна АН Вірменії, викладала в Єреванському університеті. Задля прочитання творів українських письменників мовою оригіналу вивчила українську. Працювала в архівах міст Києва, Сімферополя, Феодосії, Ялти.

Діяльність

Досліджувала взаємозв’язки вірменської літератури з літературами народів СРСР.

Автор монографії «Вірмено-українські літературні зв’язки» (1972), що вміщує розділи «Т. Шевченко і Вірменія», «Вірменська поезія в перекладах П. Грабовського», «П. Тичина і вірменська література» та «Вірменська поезія в перекладі та оцінці М. Рильського». Простежила зміну літературних контактів між Вірменією та Україною від 13 ст., спираючись на матеріали «Києво-печерського патерика», «Житіє святих Бориса і Гліба» та ін.). Від 1964 матеріали монографії Амірян публікували окремими статтями журнали та збірники.

Уклала книги «Вірмено-українські літературні зв’язки. Бібліографія» (1975), «Пам’ятки дружби» (1978), де вміщено бібліографію творів, перекладених із української вірменською мовою та з вірменської українською, а також збірку «Здрастуй, Україно» (1976), куди ввійшли статті вірменських письменників про Україну та українську літературу.

Автор численних статей у періодичних виданнях Вірменії та України.

Твори

Вірменсько-українські літературні зв’язки на сучасному етапі // Радянське літературознавство. 1972. № 8. С. 3–12.
Армяно-украинские литературные связи. Ереван : Академия наук Армянской ССР, 1976. 370 с.
«Заповіт» Шевченка у Вірменії // Збірник праць наукової шевченківської конференції (21; 1976; Київ). Київ : Наукова думка, 1976. С. 241–248.
Здравствуй, Украина! / Отв. ред. Г. А. Татосян. Ереван : Советакан грох, 1977. 310 с.
Памятники дружбы. Ереван : Советакан грох, 1978. 78 с.
Армянские знакомства Тараса Шевченка // Историко–филологичсекий журнал. 1984. № 2. С. 123–131.

Література

Шевченківський словник : у 2 т. Київ : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1976. Т. 1. 416 с.
Задорожна Л. Вірменський шевченкознавець Седа Амірян // ХХХ наукова шевченківська конференція (27–30 квітня 1993 р.). Тези і матеріали. Донецьк : [б. в.], 1993. С. 181–183.
Месропян А. Переклади з української мови вірменською мовоюз 1991 до 2012 // Book Platform. 2013. URL: http://www.bookplatform.org/images/activities/495/ukrainiantoarmeniantranslationsstudy.pdf

Автор ВУЕ

Л. М. Задорожна

Покликання на цю статтю: Задорожна Л. М. Амірян, Седа Григорівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амірян, Седа Григорівна (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.02.2020