Амруш, Жан Ель Мухув

Амру́ш, Жан Ель Муху́в, так званий Жан (фр. Amrouche, Jean El Mouhouv, dit Jean; 07.02.1906, с. Ігхіль Алі, вілаєт Беджая, Кабілія, Алжир — 16.04.1962, м. Париж, Франція) — письменник, фольклорист, літературний критик, філософ, публіцист. Фундатор алжирської франкомовної літератури.

Амруш, Жан Ель Мухув (Amrouche, Jean El Mouhouv, dit Jean)
Народження	07.02.1906
Місце народження	Ігхіль Алі, Беджая, Кабілія, Алжир
Смерть	16.04.1962
Місце смерті	Париж, Франція
Alma mater	Педагогічний інститут, Сен-Клу, Іль-де-Франс, Франція
Місце діяльності	Міністерство інформації, Алжир
Напрями діяльності	літературна творчість, поезія, проза, критика

Життєпис

Мав кабільське походження, сповідував християнство.

Навчався в Тунісі, 1928 закінчив Педагогічний інститут у м. Сен-Клу (тепер регіон Іль де Франс, Франція). Викладав французьку літературу в Тунісі.

Від 1943 працював у міністерстві інформації в Алжирі, де 1944 заснував журнал «Арка» («Arche»).

По закінченні Другої світової війни мешкав у м. Парижі, працював на Французькому радіо.

Творчість

Розробляючи тематику страждання у метафізичній та релігійній перспективах, у збірці віршів «Прах» («Cendres»; 1934) і поемі «Таємна зірка» («Etoile secrète», 1937) перейнявся трагічним становищем колонізованого алжирського народу. Переклав французькою мовою «Берберські пісні Кабілії» («Chants berbères de Kabylie», 1939).

В епічному сказанні «Безсмертний Югурта» («L’Eternel Jugurtha»; 1946) провістив пробудження національної свідомості в Алжирі.

Поборник примирення двох альтернативних принципів — французького колоніального й алжирського національного — у статті «Нотатки до замальовки стану душі колонізованої людини» («Note pour une esquisse del’état d’âme du colonisé»; 1958) стверджував моральну правоту алжирського народу в боротьбі за незалежність: «Людина не може жити, коли не визнає себе такою, якою вона є насправді, коли не почуває себе визнаною спільнотою і суспільством, в якому живе, коли не може назвати себе своїм власним ім’ям».

Громадянські й визвольні мотиви потужно звучать у поемах «Алжирська боротьба» («Le combat algérien»; 1958; український переклад В. Ткаченка) та «Ескіз військової пісні» («Ebauche d’un chant de guerre»; видано 1962), посмертній збірці поезій «Дух і слово» («Esprit et parole»; 1963).

Твори

Cendres: poemes (1928–1934). Tunis : Editions de Mirages, 1934. 98 p.
Étoile secrète. Paris : L'Harmattan, 1983. 108 p.
Amrouche Jean El Mouhoub. Journal (1928–1962). Paris : Non Lieu, 2009. 415 p.
Chants berbères de Kabylie. Paris : Points, 2012. 264 p.
У к р. п е р е к л. — Алжирська боротьба // Поезія Африки. Київ : Дніпро, 1983. 267 с.

Література

Ткаченко В. З алжирської франкомовної поезії // Всесвіт. 1972. № 10. С. 11–14.
Déjeux J. Bibliographie méthodique et critique de la littérature algérienne de langue française, 1945–1977. Alger : S.N.E.D., 1981. 307 p.
Arnaud J. Recherches sur la littérature maghrébine de langue française. Paris : Publisud, 1986. P. 134–166.
Ткаченко В. Двомовність у Алжирі — найбільше соціальне зло й психологічна рана в душі алжирського народу // Ятрань. 2006. № 6. С. 66–68.
Hiddleston J. Decolonising the Intellectual: Politics, Culture and Humanism at the End of the French Empire. Liverpool : Liverpool University Press, 2014. 288 p.

Автор ВУЕ

В. І. Ткаченко

Покликання на цю статтю: Ткаченко В. І. Амруш, Жан Ель Мухув // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амруш, Жан Ель Мухув (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 28.01.2021