Амплітрон

Амплітро́н (англ. amplitron, від лат. amplificare — збільшувати, підсилювати, зміцнювати та елек(трон) — підсилювальний магнетронний прилад зворотної хвилі. Винайдено 1949 інженером В. Брауном (1916–1999, США), який дав йому ще іншу назву — платинотрон. Принципова відмінність амплітрона від магнетрона полягає в заміні замкненої резонаторної уповільнювальної системи розімкненою, у якій спеціально передбачено розрив у короткому секторі між входом та виходом і зменшено взаємозв’язок окремих ланок електродинамічної системи. Кількість ланок в амплітроні, на відміну від магнетрона, непарна. Це попереджує його самозбудження, проте заважає створенню неглибокого позитивного зворотного зв’язку, що підвищує коефіцієнт підсилення амплітрона до 10–15 дБ у смузі частот до 10 % за імпульсної вихідної потужності до 10 МВт з коефіцієнтом корисної дії 70–90 %. Амплітрони з ділянкою дрейфу мають підвищений до 20 дБ коефіцієнт підсилення.

Перевагами амплітрона порівняно з іншими магнетронними приладами є довговічність і надійність, малі габарити та маса; недоліками — високий рівень паразитних коливань та відносно низький коефіцієнт підсилення.

Застосовується в навігаційних та радіолокаційних пристроях і системах, телеметрії, системах зв’язку.

Література

Радіотехніка: Енциклопедичний навчальний довідник / За ред. Ю. Л. Мазора, Є. А. Мачуського, В. І. Правди. Київ : Вища школа, 1999. 838 с.
Сенько В. І. та ін. Електроніка і мікросхемотехніка. Київ : Каравелла, 2013. 640 с.
Москатов Е. А. Электронная техника. Москва : КноРус, 2017. 199 с.

Автор ВУЕ

Є. А. Мачуський

Покликання на цю статтю: Мачуський Є. А. Амплітрон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амплітрон (дата звернення: 10.10.2026).

Оприлюднено: 02.07.2019