Ампера закон
Ампе́ра зако́н — установлений 1820 А. М. Ампером закон, що описує взаємодію двох елементарних струмів [math]\displaystyle{ I_1dλ_1 }[/math] i [math]\displaystyle{ I_2dλ_2 }[/math]. Величина і напрямок сили взаємодії визначаються подвійним векторним добутком: [math]\displaystyle{ dF }[/math]12 = [math]\displaystyle{ k I_1 I_2 (d l_2 ( dl_1 r }[/math]12[math]\displaystyle{ ))/r }[/math]123, де [math]\displaystyle{ r }[/math]12 — відстань між провідниками елементарних струмів, [math]\displaystyle{ k = μ_0/4π }[/math] (у Міжнародній системi одиниць, СІ), [math]\displaystyle{ k = 1/c^2 }[/math] (у системі одиниць Гауса), [math]\displaystyle{ с }[/math] — швидкість світла у вакуумі. Ця сила не є центральною силою, оскільки напрямок її дії не лежить на прямій, що пов’язує елементарні струми. Сила, що діє на елемент струму [math]\displaystyle{ I_2dl_2 }[/math], перпендикулярна до цього елементу й лежить у площині, яка містить елемент струму [math]\displaystyle{ I_1dl_1 }[/math] та радіус-вектор [math]\displaystyle{ r }[/math]12, як зображено на рис.
Напрямок сили визначається за правилом свердлика: якщо повертати правогвинтовий свердлик так, щоб його ручка оберталася від елементу струму [math]\displaystyle{ I_2dl_2 }[/math] до нормалі [math]\displaystyle{ n }[/math] площини, то напрямок поступального руху свердлика збігається з напрямком сили [math]\displaystyle{ dF }[/math]12. Напрямок нормалі також визначається цим правилом: він збігається з напрямком поступального руху свердлика, якщо його повертати від елементу струму [math]\displaystyle{ I_1dl_1 }[/math] до радіус-вектора [math]\displaystyle{ r }[/math]12. Знаючи силу взаємодій елементарних струмів, можна знайти силу взаємодій замкнутих контурів зі струмом скінченних розмірів і довільної форми. Для цього потрібно підсумувати сили, що діють на всі елементи струму. У випадку рівнобіжних (паралельних) струмів сила взаємодії є силою притягання, а у випадку антирівнобіжних — відштовхування. Ампера законом називають також вираз для сили, що діє на елемент провідника [math]\displaystyle{ Δl }[/math] зі струмом [math]\displaystyle{ І }[/math], який розташовано в магнітному полі з індукцією [math]\displaystyle{ В }[/math]:
[math]\displaystyle{ F = kIΔlBsinΘ }[/math],
де [math]\displaystyle{ Θ }[/math] — кут між напрямками струму та вектора індукції магніт. поля [math]\displaystyle{ В }[/math], [math]\displaystyle{ k = 1 }[/math] в системі СІ, [math]\displaystyle{ k=1/c }[/math] — в системі Гауса. На підставі Ампера закону встановлено еталонну одиницю сили струму в системі СІ — ампер.
Література
- Калашников С. Электричество. 6-е изд., стереот. Москва, 2003;
- Петущак В., Козлова Н., Осика Б. Закон Ампера й парадоксальні експерименти в електродинаміці // Електроніка та інформ. технології. 2014. Вип. 4.
Автор ВУЕ

Оприлюднено: 16.08.2022

Покликання на цю статтю: Мельничук С. В. Ампера закон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ампера закон (дата звернення: 21.11.2026).