Аметист

Амети́ст (від грец. ἄμέϑυστος — неп’янкий) — мінерал класу силікатів, різновид кварцу фіолетового забарвлення різної густини й відтінків.

Аметист
Клас мінералу	силікати
Колір	фіолетовий
Сингонія	тригональна
Твердість	7
Густина	2, 64

Зміст

1 Характеристика
2 Аметист в Україні
3 Значення
4 Література
5 Автор ВУЕ

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула — SiO₂.

Фізичні властивості

Сингонія — тригональна. Спайність виявляють нечасто. Твердість за Мооса шкалою твердості мінералів — 7. Густина — 2,64 кг/м³.

Аметисту притаманні полісинтетичні бразильські двійники, оптично мінерал може бути аномально двовісним. В огранці кристалів домінують ромбоедри, грані призми розвинуті слабко.

Гідротермальний мінерал, кристалізується за порівняно низьких температур (до 200–240 °С).

Розподіл забарвлення в кристалах аметисту нерівномірний: фіолетовий колір переважно приурочений до ділянок, що прилягають до ребер між гранями ромбоедрів. Фіолетове забарвлення аметисту має радіаційну природу, зумовлене домішкою йонів Fe³⁺ у структурі. Під впливом тривалого сонячного опромінення мінерал поступово втрачає первісний колір. Мінімальну температуру, за якої відбувається знебарвлення аметисту, точно не визначено, для більшості зразків перебуває в межах 230–260 °С. Унаслідок нагрівання нижче цього значення аметист стає сірувато-фіолетовим, однак після охолодження знову набуває первісного кольору. Аметист, знебарвлений нагріванням, під дією рентгенівських променів відновлює свій колір.

Розташування родовищ

Найвідоміші родовища аметисту розташовано в Бразилії, Уругваї, а також у Канаді, Росії, США, Мексиці, Шрі-Ланці.

Аметист в Україні

В Україні друзи кристалів аметисту виявлено в залізистих кварцитах Криворізького басейну, камерних пегматитах Волині, гідротермальних кварцових жилах і жеодах серед девонських туфогенних порід Донбасу, у вулканітах Гірського Криму, Західної Волині й Закарпаття.

Значення

Ювеліри широко використовують переважно синтезовані аметисти, у яких фіолетове забарвлення рівномірно розподілене в усій масі мінералу.

Вважається символом тверезості.

Література

Шуман В. Мир камня : в 2 т. Москва : Мир, 1986. Т. 2: Драгоценные и поделочные камни. 263 с.
Минералы Украины: краткий справочник / Отв. ред. Н. П. Щербак. Киев : Наукова думка, 1990. 408 с.
Гаєвський Ю. Д., Грущинська О. В. Аналіз аметистів за допомогою інфрачервоної спектроскопії // Коштовне та декоративне каміння. 2010. № 1. С. 4–7.
Павлишин В. І., Довгий С. О. Мінералогія : у 2 ч. Київ : КНТ, 2014. Ч. 2. 528 с.