Ам'єнський мирний договір
Ам’єнський мирний договір — мирна угода, укладена 27.03.1802 біля м. Ам’єна (120 км на північ від м. Парижа). Сторони, які підписали цей договір: Велика Британія з одного боку та Франція, Іспанія й Батавська республіка (Нідерланди) — з іншого.
Передумови
Укладення угоди стало наслідком внутрішньополітичного напруження й відставки уряду у Великій Британії. Остання втратила ініціативу у провадженні бойових дій проти Франції, яка також прагнула призупинити воєнні дії. Угода складалася з 22 статей, однієї сепаратної статті та франко-голландської декларації. Її підписали: від імені Франції — Ж. Бонапарт (брат Н. Бонапарта), від імені Іспанії — Х. Асара, від імені Батавської республіки — Р. Шіммельпенінк, від імені Великої Британії — лорд Ч. Корнуолліс.
Зміст
Відповідно до умов Ам’єнського мирного договору Велика Британія зобов’язувалася повернути союзникам захоплені нею колонії (за винятком о-вів Тринідад і Цейлон (див. Шрі-Ланка (острів))) і погоджувалася на виведення своїх військ із Єгипту й о. Мальти. Натомість, Франція зобов’язувалася вивести війська з Неаполітанського королівства, м. Рима й о. Ельби, зберегти статус-кво в Європі й укласти торговельний договір із Великою Британією. Обидві сторони гарантували цілісність володінь Османської імперії в довоєнних кордонах.
Історичний нарис
Держави-учасниці ратифікували цей договір у квітні 1802. 13.05.1802 до нього приєдналася Османська імперія, яка 26.06.1802 підписала окрему угоду з Францією. Проте Велика Британія і Франція розглядали укладений мир як тимчасовий етап і не збиралися дотримуватися його умов. Британські війська було виведено з Єгипту, однак було збережено британський контроль над о. Мальтою. Франція, своєю чергою, продовжувала наступальну політику в Європі: вона анексувала Пʼємонт, о. Ельбу, Парму й інші італійські території. У 1803 було організовано державний переворот у Швейцарії, наслідком якого стало її перетворення на протекторат Франції.
Крім того, Велика Британія і Франція не мали наміру укладати двохсторонню торговельну угоду. Це призвело до подальшого напруження в міжнародних відносинах, формування нової антифранцузької коаліції та нового етапу Наполеонівських війн після оголошення Великою Британією 22.05.1803 війни Франції.
Література
- История дипломатии: в 5 томах / Под ред. В. А. Зорина и В. С. Семенова. 2-е изд., перераб. и доп. М. : Госполитиздат, 1959. 899 с.
- Борисов Ю. Шарль-Морис Талейран. Ростов н/Д: Феникс, 1999. 430 с.;
- Grainger J.D. The Amiens Truce: Britain and Bonaparte 1801-1803. Woodbridge, UK: Boydell Press, 2004. 232 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Троян С. С. Ам'єнський мирний договір // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ам'єнський мирний договір (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.07.2021
