Альфорс, Ларс Валеріан

А́льфорс, Ларс Валеріа́н (фін. Ahlfors, Lars Valerian; 18.04.1907, м. Гельсінгфорс, тепер Гельсінкі, Фінляндія — 11.10.1996, м. Піттсфілд, шт. Массачусетс, США) — математик, доктор Гельсінського університету (1930), член Національної академії наук США (з 1946), член АН СРСР (з 1988), Російської АН (з 1991).

Альфорс, Ларс Валеріан

Рік народження 1907
Місце народження Гельсінкі, Фінляндія
Рік смерті 1996
Місце смерті Піттсфілд, Массачусетс, Сполучені Штати Америки
Alma mater Гельсінський університет, Гельсінкі
Місце діяльності Гельсінський університет, Гельсінкі, Фінляндія, Гарвардський університет, Кембридж, Сполучені Штати Америки


Відзнаки

Медалі медаль Філдса (1936)
Премії Премія фонду Вігурі (1968), Премія Вольфа в математиці (1981), Премія Стіла (1982)
Лауреат премії Філдса 1936


Життєпис

1928 закінчив Гельсінський університет, де вивчав математику під керівництвом Е. Л. Лінделефа та Р. Г. Неванлінни. 1929 разом із Р. Г. Неванлінною працював над доведенням гіпотези французького математика А. Данжуа про число асимптотичних значень цілих функцій, опублікував перше її доведення (відома як теорема Данжуа — Карлемана — Альфорса: число асимптотичних значень цілої функції порядку ρ вздовж кривих в комплексній площині, які прямують до нескінченності, менше або рівне 2ρ).

Працював у Гельсінському університеті: 1933–1936 — ад’юнкт-професор, з 1938 — професор. 1944 отримав пропозицію працювати в Швейцарській вищій технічній школі м. Цюріха, працював там у 1945.

З 1946 — у США, відтоді до 1977 працював у Гарвардському університеті, зокрема 1964–1977 професором математики фонду В. К. Граустейна цього університету. У 1962 і 1964 викладав також як візит-професор в Інституті перспективних досліджень (м. Прінстон, шт. Нью-Джерсі).

Наукова праця

Альфорс зробив внесок у багато галузей геометричної теорії функцій: теорію мероморфних функцій, теорію розподілу значень, конформну геометрію, теорію ріманових поверхонь, квазіконформні відображення.

Серед його учнів: П. Гарабедян, Дж. Дженкінс, Р. Оссерман Р., Г. Поллак, Г. Ройден, Дж. Спрингер, Е. Вітні.

Автор понад 140 наукових праць, серед яких 17 монографій: «Комплексний аналіз» (1953) та ін.

Нагороди: Філдсівська премія (1936) за внесок у розвиток теорії ріманових поверхонь і розробку теорії квазіконформних відображень; медаль Філдса (1936); Премія фонду Вігурі (1968); Премія Вольфа в математиці (1981); Премія Стіла (1982).

Праці

  • Contributions to the theory of Riemann surfaces: centennial celebration of Riemann’s dissertation. Princeton : Princeton University Press, 1953. 264 р.
  • Complex Analysis. New York : McGraw-Hill Education,1979. 336 р.
  • Р о с. п е р е к л. — Лекции по квазиконформным отображениям. Москва : Мир, 1969. 133 с.
  • Преобразования Мёбиуса в многомерном пространстве. Москва : Мир, 1986. 112 с.

Література

  1. Белинский П. П. Общие свойства квазиконформных отображений. Новосибирск : Наука, 1974. 96 с.
  2. Єжов C. М., Разумова М. А. Теорія функцій комплексної змінної. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012. 191 с.
  3. Комплексний аналіз, теорія потенціалу і застосування. Зб. праць / Інститут математики НАН України / голов. ред. А. М. Самойленко ; т. 10 ; № 4-5. Київ : Іннститут математики НАН України, 2013. 574 с.
  4. Десятський С. П. Про варіацію квазіконформних автоморфізмів комплексної площини. Маріуполь : Приазовський державний технічний університет. 2017. URL: http://www.dgma.donetsk.ua/docs/konf/2017/mkonf2017/dopovidy/mat.model/Десятський.pdf

Автор ВУЕ

Ю. Б. Зелінський

Покликання на цю статтю:
Зелінський Ю. Б. Альфорс, Ларс Валеріан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альфорс, Ларс Валеріан (дата звернення: 20.11.2019).