Альфонс


Проня Прокопівна та Свирид Голохвастов, якого можливо вважати альфонсом. Герої "За двома зайцями" М. Старицького (м. Київ)

Альфо́нс (фр. Alphonse, від давньогерман. adal, adel — шляхетний і funs — швидкий, спритний) — чоловік, який отримує матеріальну вигоду від любовних стосунків із жінкою, живе на її утриманні, або сутенер, що має прибутки від проституції. Слово походить від імені персонажа драми «Пан Альфонс» («Monsieur Alphonse»; 1873) А. Дюма-сина (1824–1895), яке стало прозивним завдяки цьому твору. Але письменник використав ім’я, що вживалося в цьому значенні в написаній раніше сатиричній пісні-монолозі «Альфонс із Гро-Кайю» («Alphonse de Gros Caillou») актора-коміка І. Лакомба (1821–1892). Автора пісні переслідувала франц. прокуратура за неповагу до органів влади. І. Лакомба було покарано стягненням штрафу. Пісню опубліковано лише 1888. Приклад вживання в українській літературі: «Держить вона альфонса… платить йому добрі гроші» (А. Кримський «Андрій Лаговський»).

Література

  1. Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. Москва : Гослитиздат, 1955. С. 19.
  2. Ярещенко А. П., Бездітко В. І., Козир О. В. Сучасний фразеологічний словник української мови. Харків : Торсінг, 2018. 639 с.

Автор ВУЕ

С. В. Глухова

Покликання на цю статтю:
Глухова С. В. Альфонс // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Альфонс (дата звернення: 20.07.2019).


Оприлюднено  19.04.2019