Альфвен, Ганнес

Альфве́н, Га́ннес О́лоф Є́ста (Альвен; швед. Alfvén, Hannes Olof Gösta; 30.05.1908, м. Норрчепінг, Швеція ― 02.04.1995, м. Юрсхольм, Швеція) ― фізик та астрофізик, член Шведської королівської АН (з 1947), Академії наук СРСР (з 1958), Національної академії наук США (з 1966), Індійської національної академії наук (з 1976).

Альфвен, Ганнес (Alfvén, Hannes Olof Gösta)
Народження	30.05.1908
Місце народження	Норрчепінг, Швеція
Смерть	02.04.1995
Місце смерті	Юрсхольм, Швеція
Alma mater	Уппсальський університет, Уппсала, Швеція
Місце діяльності	Нобелівський інститут фізики, Королівський технологічний інститут, Стокгольм, Швеція
Напрями діяльності	фізика, астрофізика

Життєпис

Народився в сім’ї лікаря. З 1926 навчався в Уппсальському університеті. 1936 здобув там ступінь доктора філософії та був призначений лектором з фізики. З 1937 — фізик-дослідник у Нобелівському інституті фізики в м. Стокгольмі. Працював у Королівському технологічному інституті в м. Стокгольмі: професор теорії електрики (з 1940), професор електроніки (з 1945), професор фізики плазми (з 1963). У 1967 виїхав до США, де обіймав посаду професора фізики в Каліфорнійському університеті м. Сан-Дієго.

Наукова діяльність

Здійснював наукові дослідження з електродинаміки, фізики плазми, космічної фізики та астрофізики. У 1940-х розвинув теорію гідродинаміки магнітної. Висунув низку гіпотез для пояснення північних сяйв, геомагнітних (див. Геомагнетизм) бур, походження космічних променів, сонячних плям тощо. Відкрив магнітодинамічні альфвенівські хвилі, розробив нову галузь фізики — космічну електродинаміку. Керував роботами з моделювання взаємодії магнітосфери Землі й сонячного вітру. Передбачив хвильовий рух провідного середовища в магнітному полі. У 1937 передбачив існування галактичних магнітних полів, запропонував ідею про синхротронну природу випромінювання радіоджерел і в 1950 ― теорію їхнього випромінювання.

Серед праць: «Космічна електродинаміка» (1950), «Походження Сонячної системи» (1954), «Світи — антисвіти: антиматерія та космологія» (1966), «Космічна плазма» (1981).

Під псевдонімом Улоф Йоганнессон опублікував науково-фантастичний роман «Великий комп’ютер: передбачення» («Sagan om den stora datamaskinen: en vision»; 1966).

Нагороди та визнання

Лауреат Нобелівської премії (1970) за фундаментальні праці та відкриття в магнітній гідродинаміці та застосування їх у фізиці плазми. Нагороджений золотою медаллю Королівського астрономічного товариства Великої Британії (1967), золотою медаллю імені М. В. Ломоносова, медаллю Франкліна (обидві — 1971) тощо. Ім’ям Альфвена названо астероїд головного поясу, відкритий 26.09.1960 — 1778 Альфвен.

Праці

Cosmical Electrodynamics. Oxford : Clarendon Press, 1950. 238 p.
Världen — spegelvärlden: Kosmologi och antimateria. Stockholm : Aldus, 1966/ 112 p.
Cosmic Plasma. Amsterdam : Springer, 1981. 82 p.
Cosmology — Myth or Science? // Journal of Astrophysics and Astronomy. 1984. Vol. 5 (1). P. 79–98.
Cosmology in the Plasma Universe: An Introductory Exposition // IEEE Transactions on Plasma Science. 1990. Vol. 18. P. 5–10.
Evolution of the Solar System. Hawaii : University Press of the Pacific, 2005. 600 p. (у співавт.)
Р о с. п е р е к л. — Космическая электродинамика / Пер. с англ. С. М. Полоскова; Под ред. С. Б. Пикельнера. Москва : Издательство иностранной литературы, 1952. 290 с.
Эволюция солнечной системы / Пер. с англ. К. В. Краснобаева; Под ред. Г. И. Петрова. Москва : Мир, 1979. 512 с. (у співавт.)
Космическая плазма / Пер. с англ. Т. К. Бреус. Москва : Мир, 1983. 214 с.

Література

Альфвен, Ханнес // Лауреаты Нобелевской премии. Лауреаты Нобелевской премии : в 2 т. Москва : Прогресс, 1992. Т. 1. С. 16–18.
Храмов Ю. А. История физики. Киев : Феникс, 2006. 1176 с.
Садовий М. І., Трифонова О. М. Історія фізики з перших етапів становлення до початку XXI століття. 2-ге вид., перероб., допов. Кіровоград : Авангард, 2013. 436 с.
Physicists. New York : Cavendish Square, 2014. P. 8–10.