Альфа-целюлоза

А́льфа-целюло́за, α-целюлоза (від грец. ἄλφα — Α, α, літера грец. абетки, тут означає стан речовини і целюлоза) — умовна назва найстійкішої до впливу лугів фракції технічної целюлози, яка не розчиняється в 17,5 %-ному розчині їдкого натру (NaOH) за температури +20 °C.

Не є індивідуальною хімічною сполукою. Це технічне поняття, яке дозволяє робити висновок про придатність целюлози для промислових цілей і характеризує ступінь деструкції технічної целюлози.

Альфа-целюлоза — високомолекулярна фракція целюлози, яка залежно від виду технічної целюлози може містити деяку кількість домішок геміцелюлози та лігнін. Міститься в промивних водах віскози й фільтрувального полотна. Залежно від технології кількість целюлози у стічних водах зазвичай становить 5–15 кг/т.

Література

  1. Калыгин В. Г. Промышленная экология. 4-е изд., перераб. Москва : Издательский центр «Академия», 2010. 432 с.
  2. Курта С. А., Лучкевич Є. Р., Матківський М. П. Хімія органічних сполук. Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, 2013. 598 с.

Автор ВУЕ

Т. А. Каменська


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Каменська Т. А. Альфа-целюлоза // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альфа-целюлоза (дата звернення: 22.09.2020).


Оприлюднено


Оприлюднено:
20.11.2019

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ