Альтенберг, Петер

Scolik - Peter Altenberg.jpg

А́льтенберг, Пе́тер (нім. Altenberg, Peter; справж. — Енглендер, Ріхард (нім. Engländer, Richard); 09.03.1859, м. Відень, тепер Австрія — 08.01.1919, м. Відень, тепер Австрія) — письменник. Писав німецькою мовою.

Альтенберг, Петер

(Altenberg, Peter)

Справжнє ім’я Ріхард
Справжнє прізвище Енглендер
Рік народження 1859
Місце народження Відень, Австрія
Рік смерті 1919
Місце смерті Відень, Австрія
Напрями діяльності літературна творчість

Життєпис

Народився в небагатій сім’ї купця. Вивчав юриспруденцію і медицину у Віденському університеті, але навчання покинув і влаштувався на підробітки до придворної книжкової школи. Постійний брак коштів не заважав йому жити в достатку. Він уміло використовував дружбу та меценатство впливових людей задля власного комфорту. Останні шість років свого життя Альтенберг провів у готелі. Мав проблеми з алкоголем та часто потрапляв до психіатричної лікарні, де й помер.

Творчість

Починав як імпресіоніст, натхненний зустрічами з різними людьми та випадково почутими розмовами. Майстер малих форм (вірші в прозі, ескізи, афоризми). У його творах відбилися явища повсякденного життя Австрії на рубежі 19–20 століть, зокрема м. Відня. Найважливе місце посідають чуттєві враження: кольори, запахи, настрої.

Автор збірок:

  • «Як я то бачу» («Wie ich es sehe», 1896);
  • «Що приносить мені день» («Was der Tag mir zuträgt»,1900);
  • «Казки життя» («Märchen des Lebens»,1908);
  • «Вечір мого життя» («Mein Lebensabend»,1919) та ін.

Здобув популярність після опублікування першої збірки «Як я то бачу», написаній завдяки підтримці К. Крауса. Текст є своєрідними фрагментарними спостереженнями за жінками й дітьми, які проходили повз кав’ярню, де А. щоденно з’являвся. Його навіть називали письменником кабаре чи кав’ярні, оскільки більшість його творів написані саме в подібних закладах. У збірках «Саме життя» («Vita ipsa», 1918), «Вечір мого життя» відчутні риси експресіонізму. Альтенберг створив особливий стиль письма — «телеграми душі» або «малюнки настрою». Твори Альтенберга виходили окремими виданнями німецькою мовою, але незначними накладами. Багато з них залишається в приватних колекціях.

Українською мовою твори Альтенберга перекладали Б. Заклинський, О. Карашкевич, М. Євшан та ін.

Додатково

Великих прибутків видання книг не приносило, але Альтенберг був утішений визнанням прихильників. Окремі афористичні записи, написані на звороті поштових листівок, було покладено на музику композитором А. Бергом. 1913 у м. Відні відбулася прем’єра 5 пісень «на листівках».

1929 у м. Відні на честь письменника названо вулицю.

В одному з улюблених віденських кафе письменника «Центральне» споруджено фігуру чоловіка, який сидить за столиком, розмірковуючи над життям.

Твори

  • Wie ich es sehe. Berlin : S. Fischer, 1896. 246 s.
  • Ashantee. Berlin : S. Fischer, 1897. 204 s.
  • Prodromos. Berlin : S. Fischer, 1906. 205 s.
  • Märchen des Lebens. Berlin : S. Fischer, 1908. 213 s.
  • Fechsung. Berlin : S. Fischer, 1915. 288 s.
  • Nachfechsung. Berlin : S. Fischer, 1916. 352 s.
  • Vita ipsa. Berlin : S. Fischer, 1918. 318 s.
  • Mein Lebensabend. Berlin : S. Fischer, 1919. 364 s.
  • У с п і в а в т. — Der Nachlass von Peter Altenberg. Berlin : S. Fischer, 1925. 158 s.
  • Peter Altenberg. Zürich : Atlantis Verlag, 1963. 512 s.
  • Das Buch der Bücher von Peter Altenberg : in 3 bd. Göttingen : Wallstein, 2009.
  • Die Selbsterfindung eines Dichters. Briefe und Dokumente 1892–1896. Göttingen : Wallstein, 2009. 209 s.
  • Р о с. п е р е к л. — Сумерки жизни / Пер. с нем. И. Хародчинской. Ленинград; Москва : Петроград, 1926. 214 с.
  • Венские этюды / Пер. с нем. А. и Е. Герцык // От города W. до города D. Москва : Рандеву-АМ, 1999. 304 с.
  • У к р. п е р е к л. — Мініатюри / Пер. з нім. В. Софронів // Назустріч. 1934. Ч. 9. С. 1.
  • Приноси дня: Неоромантика; Дівчина на Капрі; Вулиця в селі; La vie; Дві дороги; Туга; Любов; Семітська раса; Westminster Abbey; Флірт // Життя і мистецтво. 1920. Ч. 2. С. 52–53.
  • Vita ipsa / Пер. з нім. С. Федюшкова // Літературно-науковий вістник. 1928. Т. 97. Кн. 11. С. 212–218.
  • Антологія австрійської прози початку XX століття / Пер.: І. Андрущенко та ін. Київ : Темпора, 2014. 448 с.

Література

  1. Гофмансталь Г. фон. О книге Петера Альтенберга «Как я это вижу». Харьков : Печатное искусство, 1910. 16 с.
  2. Нечепорук Е. Чехов и австрийская литература // Чехов и мировая литература : в 3 кн. Москва : Наука, 1997. Кн. 1. С. 227–266.
  3. Дзюба Т. Австрійська Літературна творчість на сторінках української періодики кiнця XIX — початку XX століть // Wiener Slavistisches Jahrbuch. 2005. Vol. 51. P. 241–248.
  4. Жеребин А. Вертикальная линия: Венский модерн в смысловом пространстве русской культуры Санкт-Петербург : Издательство имени Н. И. Новикова, 2011. 536 с.
  5. Прадивлянная Л. Семантика цвето- и светообозначений в портретах Петера Альтенберга // Мова і культура. 2012. Т. 6. Вип. 15. С. 68–73.
  6. Жеребин А. Утопия австрийского модерна // Вестник Европы. 2014. URL: http://magazines.russ.ru/vestnik/2014/39/35zh.html
  7. Москвина Е. Символическая реальность. Москва : Глобал Ком ; Языки славянской культуры, 2017. 316 с.

Автор ВУЕ

Є. І. Нечепорук

Покликання на цю статтю:
Нечепорук Є. І. Альтенберг, Петер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альтенберг, Петер (дата звернення: 20.11.2019).
Оприлюднено

Оприлюднено: 19.04.2019