Альпійська складчастість

Альпі́йська скла́дчастість, Альпійський орогенез (від Альпи) ― наймолодша за геологічним віком деформація земної кори, яка розпочалася наприкінці мезозою й сформувалася протягом кайнозою. Відбувалася в межах геосинклінальних областей, що розвивалися в мезозої та ранньому палеогені, завершилась утворенням молодих гірських складчастих систем ― альпід.

Районом типового проявлення Альпійської складчастості є Альпи. До областей Альпійської складчастості також відносять: у Європі ― Піренеї, Андалуські гори, Апенніни, Карпати, Динарські гори Балканські гори. У Північній Африці ― Атлаські гори; в Азії ― Кавказ, Понтійські гори й Тавр, Туркмено-Хорасанські гори, Ельбрус і Загрос, Сулейманові гори, Гімалаї, складчасті зони Бірми, Індонезії, Камчатки, Японських островів і Філіпінських островів. У Північній Америці ― складчасті хребти Тихоокеанського узбережжя Аляски та Каліфорнії; у Південній Америці ― Анди; облямовувальні архіпелаги Австралії зі сходу, зокрема, острів Нова Гвінея й Нова Зеландія.

Альпійська складчастість не тільки проявилася в межах геосинклінальних областей у вигляді епігеосинклінальних складчастих систем, а й місцями зачепила й сусідні платформи ― Юрські гори та частину Піренейського півострова в Західній Європі, південну частину гір Атлас у Північній Америці, Таджицьку депресію й південно-західне відгалуження Гісарського хребта в Середній Азії та в інших регіонах. З Альпійською складчастістю пов’язано також утворення складок у міжгірських прогинах склепінно-брилових гірських споруд Середньої та Центральної Азії.

Альпійська складчастість мала кілька фаз, серед яких виокремлюють:

Проявлення кожної фази просторово не поширюється на всю область Альпійської складчастості.

Охоплена Альпійською складчастістю територія зберігає високу тектонічну активність і в сучасну епоху, що проявляється в інтенсивно розчленованому рельєфі, високій сейсмічності, вулканічній діяльності (вулкани Везувій, Етна та інші). З Альпійскою складчастістю пов’язаний розвиток різноманітних плутогенних і вулканічних гідротермальних родовищ руд міді, цинку, свинцю, золота, вольфраму, олова, молібдену й особливо стибію та ртуті.

Література

  1. Горная энциклопедия : в 5 т. / Гл. ред. Е. А. Козловский. Москва : Советская энциклопедия, 1984. Т. 1. 560 с.
  2. Pfiffner O. Geologie der Alpen. Bern : Haupt, 2015. 400 p.

Автор ВУЕ

І. С. Потапчук

Покликання на цю статтю:
Потапчук І. С. Альпійська складчастість // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альпійська складчастість (дата звернення: 13.11.2019).
Оприлюднено

Оприлюднено: 23.07.2019