Альперн, Данило Овсійович

Даниил Евсеевич Альперн.jpg

Альпе́рн, Дани́ло Овсі́йович (15.12.1894, м. Харків, тепер Україна — 24.08.1968, м. Харків, тепер Україна) — патофізіолог, член-кореспондент АН УРСР (з 1939); заслужений діяч науки УРСР (з 1948).

Альперн, Данило Овсійович

Рік народження 1894
Місце народження Харків, Україна
Рік смерті 1968
Місце смерті Харків, Україна
Alma mater Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків
Місце діяльності Харківський національний медичний університет, Харків
Напрями діяльності медицина, патофізіологія

Життєпис

Медичну освіту здобув на медичному факультеті Харківського університету (1917), де і залишився працювати на кафедрі загальної патології на посадах асистента, а згодом — старшого асистента. 1922 підвищував кваліфікацію за кордоном (у Німеччині, в Інституті патології (м. Берлін) та Інституті фізіології (м. Кіль). 1923–1929— доцент, від 1929 до кінця життя — завідувач кафедри патологічної фізіології Харківського медичного інституту (тепер Харківський національний медичний університет). Від 1930 — професор. Одночасно керував відділами патофізіолоґії Українського психоневрологічного інституту (1923–1955) та Українського інституту експериментальної медицини (1934–1941). У 1921 захистив докторську дисертацію «Матеріали до фізіології і патології мозкового придатка».

Був головою Харківського товариства патологів; членом президії та членом правління Харківського медичного товариства; заступником голови Українського та членом правління Всесоюзного наукових товариств патофізіологів; почесним членом Міжнародного антиревматичного товариствата Аргентинської антиревматичної ліги; членом редакційних колегій низки фахових журналів.

Наукова праця

Основні напрями наукових досліджень: патофізіологія нервової системи і нейрогуморальної регуляції, патохімія запалення й патогенез алергічних реакцій. Дослідив трофічний вплив нервової системи на проникність судин і тканин; визначив роль продуктів нуклеїнового обміну в розвитку запалення; вивчив десенсибілізуючу та протизапальну дію деяких гормонів гіпофізу. Запропонував новий препарат мезофізин. Отримав нові дані про значення розладів вуглеводного обміну в патогенезі алергічних реакцій. Уперше з’ясував роль ацетилхоліну, холінестерази та аденінових сполук як ендогенних чинників запалення.

Автор понад 200 наукових публікацій, зокрема 7 монографій. Його підручник «Патологічна фізіологія»(1938) витримав 6 видань і був виданий у кількох зарубіжних країнах.

Праці

  • Учение о лихорадке. Харьков, 1928.
  • Вегетативная нервная система и обмен веществ, Киев, 1931.
  • Химические факторы нервного возбуждения в организме человека, Москва, 1944. 192 с.
  • Воспаление. Москва, 1959. 286 с.
  • Холинергические процессы в патологии. Москва, 1963. 280 с.
  • Патологическая физиология. Москва, 1965. 434 с.

Література

Даниил Евсеевич Альперн // Фізіологічний журнал. 1968. Т. 14. № 5. С. 718. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах і іменах. Львів : НТШ, 2004. С. 266. Ліпшиць Р. У. Данило Овсійович Альперн (до 110-річчя від дня народження) // Фізіологічний журнал. 2005. Т. 51. № 1. С. 123–126. Історія Харківського державного медичного університету. 200 років. Харків: ВПЦ «Контраст», 2005. 752 с. Розвиток патофізіології в Україні / За ред. О. О. Мойбенка. Чернівці, 2009. С. 196–2002. Червяк П. І. Медична енциклопедія. Київ : ВЦ «Просвіта», 2012. С.1179.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Червяк П. І. Альперн, Данило Овсійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альперн, Данило Овсійович (дата звернення: 19.11.2019).