Альвер, Бетті

Альвер, Бетті

А́львер, Бе́тті (ест. Alver, Betti; справж. прізвище та ім’я — Альвер, Елізабет (Alver, Elisabet); з 1937, за чоловіком — Тальвік, Елізабет (Talvik, Elisabet), з 1956, за чоловіком — Лепік, Елізабет (Lepik, Elisabet); 23.11.1906, м. Йигева, Естонія — 19.06.1989, м. Тарту, тепер Естонія) — письменниця, перекладач. Писала естонською мовою.

Альвер, Бетті

(Alver, Betti)

Справжнє ім’я Елізабет
Рік народження 23 .11 1906
Місце народження Йигева, Естонія
Рік смерті 19 .06 1989
Місце смерті Тарту, Естонія
Alma mater Тартуський університет, Тарту
Напрями діяльності літературна творчість, поезія, проза, переклад

Життєпис

Народилася в сім’ї робітника залізниці. У 1914–1917 навчалася в Тартуській російській жіночій гімназії імені О. С. Пушкіна, у 1917–1924 — у жіночій гімназії Естонського молодіжного товариства (тепер гімназія М. Хярми) у м. Тарту. У 1924–1927 в Тартуському університеті вивчала естонську мову і літературу, але навчання не закінчила. З 1934 — член Естонської спілки письменників.

Творчість

Перший роман «Коханка вітру» («Tuulearmuke», 1927) завоював друге місце на одному з літературних конкурсів і приніс успіх письменниці. Після цього Альвер почала експериментувати з прозою та поезією, публікуючи сатиричну поему «Пісня про білу ворону» («Lugu valgest varesest», 1931), поему в прозі «Комедія злиднів» («Viletsuse komöödia», 1935). Перша збірка віршів «Пил і вогонь» («Tolm ja tuli», 1936) продемонструвала зрілість письменниці, утвердивши її як поетесу.

Письменниця належала до літературного угрупування «Арбуяд», учасники якого намагалися досягти у творах глибоко психологічного та емоційного напруження, виступали за духовну свободу й незалежність людини, протиставляли реальності одвічні цінності поезії.

Займалася перекладом. З дитинства знала російську мову, читала твори російських письменників. За підтримки її першого чоловіка, поета та літературознавця Х. Тальвіка, який досліджував творчість О. Пушкіна, Альвер переклала поеми «Мідний вершник», «Полтава», «Цигани», «Євгеній Онєгін» (1964). Серед інших перекладів: з російської — «Дитинство», «Мої університети» М. Горького, з німецької — твори Й. Гете, Г. Гейне.

Перша після тривалої перерви збірка віршів «Зоряний час» («Tähetund», 1966) повернула письменниці популярність. Тираж 12000 екземплярів було продано за кілька годин. Збірка стала класикою естонської літератури з моменту її публікації.

Пізніше опубліковано збірки віршів «Пелюстки життя» («Eluhelbed», 1971), «Летюче місто» («Lendav linn», 1979), «Корали в річці Емайиги» («Korallid Emajões», 1986).

Поезію Альвер перекладено англійською, італійською, німецькою, польською, російською, чеською, та іншими мовами. Українською мовою окремі твори переклав О. Завгородній.

Визнання

У 1990 Тартуський департамент Спілки письменників Естонії започаткував літературну премію Альвер. У 2006 в Естонії 100-річчя Альвер відзначено випуском поштової марки із зображенням її портрету. У 2006 у м. Йигева відкрито музей Альвер на території одного з міських парків. У парку розташований меморіал письменниці. На честь письменниці в м. Йигева щорічно восени проводять Дні поезії «Зоряний час».

У 2013 ім’ям письменниці (Alver) названо кратер на планеті Меркурій.

Твори

  • Tuulearmuke. Tartus : Loodus, 1927. 255 p.
  • Tahetund. Tallinn : Eesti Raamat, 1966. 230 p.
  • Eluhelbed. Tallinn : Eesti Raamat, 1971. 103 p.
  • Teosed : in 2 vol. Tallinn : Eesti Raamat, 1989–1992.
  • Tuulearmuke. Invaliidid. Viletsuse komöödia. Kõmpa. Proosa: 1927–1976. Tallinn : Eesti Raamat, 1992. 525 p.
  • Р о с. п е р е к л. — Звездный час. Москва : Советский писатель, 1973. 142 с.
  • Поэмы. Таллин : Ээсти раамат, 1976. 60 с.
  • Дети ветра. Москва : Художественная литература, 1979. 238 с.
  • Строфы жизни // Таллинн. 1986. № 6. С. 3–5.
  • Антология эстонской поэзии : в 2 т. Москва; Ленинград : Гослитиздат, 1959. Т. 2. С. 238–242.

Література

  1. Семененко С. Вступительная статья // Бетти Альвер: Дети ветра: стихотворения и поэмы. Москва : Художественная литература, 1979. С. 56.
  2. Muru K. B. Alver: Elu ja loomingu lugu. Tartu : Ilmamaa, 2003. 280 p.
  3. Неважны Ф. Хлеб, горькая полынь и звезды // Вышгород. 2006. № 5–6. С. 155–156.
  4. Betti Alver: Usutlused. Kirjad. Päevikukatked. Mälestused. Lisandusi tundmiseks. Tallinn : Tänapäev, 2007. 528 p.
  5. Тух Б. Групповой портрет с дамой в интерьере эстонской литературы: Лидия Койдула, Марие Ундер, Дебора Вааранди, Бетти Альвер, Майму Берг, Эмэ Бээкман, Леэло Тунгал, Дорис Карэва. Таллинн : КПД, 2010. 207 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю:Альвер, Бетті // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альвер, Бетті
Дата звернення: 15.12.2019.


Оприлюднено

Оприлюднено: 01.11.2019