Альбіноні, Томазо Джованні

Альбіноні, Томазо Джованні
Albinoni.jpg

Альбіно́ні, Тома́зо Джова́нні (італ. Albinoni, Tomaso Giovanni; 08.06.1671, м. Венеція, тепер Італія — 17.01.1751, м. Венеція, тепер Італія) — композитор, представник музики бароко.

Альбіноні, Томазо Джованні

(Albinoni, Tomaso Giovanni)

Рік народження 08 .06 1671
Місце народження Венеція, Італія
Рік смерті 17 .01 1751
Місце смерті Венеція, Італія
Напрями діяльності музичне мистецтво


Життєпис

Походив із заможної родини венеційського торговця й виробника гральних карт. Навчався гри на скрипці, співу, композиції. Імена вчителів невідомі, дослідники припускають, що одним із них міг бути композитор Дж. Легренці (1626–1690; Італія). Твори підписував до 1709 як «музикант-скрипаль, венеційський аматор» (італ. «musico di violino dilettante venete»). Писав здебільшого світську музику. 1700 був скрипалем у герцога Мантуї Фернандо Карло, якому присвятив кілька творів. Після смерті батька (1709) родинне підприємство відійшло в спадок молодшим братам. Відтоді Томазо Джованні Альбіноні займався творчістю як професіонал, відкрив у м. Венеції свою співацьку школу. Постійно жив у Венеції, але мандрував, зокрема до м. Флоренції (1703 і 1722) та інших міст, де ставили його опери. У жовтні — листопаді 1722 перебував у Баварії (тепер Німеччина) на запрошення курфюрста Максиміліана ІІ Еммануїла, який доручив йому написати та виконати в м. Мюнхені оперу до весілля курпринца Карла Альберта. Після 1740 повністю присвятив себе співацькій школі. Останні 2 роки життя був прикутий до ліжка.

Творчість

Томазо Джованні Альбіноні — автор понад 50 опер і кантат: «Ценобія» (1694), «Тигран» (1697), «Родриго» (1702), «Покинута Дідона» (1725) та ін., а також понад 150 інструментальних творів (сонати, концерти тощо). Був одним із перших композиторів, хто писав концерти на 3 частини (Алегро — Адажіо — Алегро) та концерти для гобоя. Музика Альбіно́ні була добре знаною в 2-й пол. 17 ст. На теми, взяті з його сонати з опусу 1 (1694), Й. С. Бах написав 4 фуги для клавіра, а Й. Г. Вальтер (1684–1748; Німеччина) переклав для органу 2 концерти для струнних і клавесину з опусу 2 (1700).

Значна частина спадщини Альбіно́ні була втрачена під час бомбардування м. Дрездена військово-повітряними силами США та Великої Британії (1944–1945), через що постраждала Саксонська державна бібліотека. Найвідомішим твором Альбіноні вважають «Адажіо» («Адажіо соль мінор для струнних і органу на основі двох тем і басової лінії»), хоча він стосується Альбіноні опосередковано (створений у 1940-і музикознавцем Р. Джадзотто, який використав кілька тактів з оригінального рукопису).

Література

  1. Giazotto R. Tomaso Albinoni. «Musico di violino dilettante veneto» (1671–1750). Milano : Bocca, 1945. 363 p.
  2. Talbot M. Albinoni: The Professional Dilettante // The Musical Times. 1971. Vol. 112. № 1540. Музыкальная энциклопедия : в 6 т. Москва : Советская энциклопедия; Советский композитор, 1973. Т. 3. 1104 с.
  3. Rossi F. Catalogo Tematico delle composizioni di Tomaso Albinoni : in 2 t. Padova : I solisti veneti 2002. 811 p.
  4. Serenata and Festa Teatrale in 18th Century Europe / Ed. By I. Yordanova, P. Maione. Vienna : HOLLITZER Verlag, 2018. 568 s.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Редакція ВУЕ Альбіноні, Томазо Джованні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альбіноні, Томазо Джованні (дата звернення: 19.11.2019).
Оприлюднено

Оприлюднено: 05.09.2019