Альберт, Йозеф

Joseph Albert um 1850.jpg

Альбе́рт, Йо́зеф (Albert, Joseph, 05.03.1825, м. Мюнхен, Німеччина — 05.05.1886, м. Мюнхен, Німеччина) — німецький фотограф та винахідник. Спричинився до розвитку поліграфічних технологій і фотосправи. Був придворним фотографом баварської королівської родини, зокрема, короля Людвіга II. У творчій спадщині Йозефа Альберта вагоме місце посідають роботи портретного жанру, світлини замків, сцен театральних постановок та ін.

Альберт, Йозеф

Рік народження 1825
Місце народження Мюнхен, Німеччина
Рік смерті 1886
Місце смерті Мюнхен, Німеччина
Alma mater Мюнхенське політехнічне училище та академія, Мюнхен
Напрями діяльності фотографія, поліграфія


Життєпис

Йозеф Альберт народився 05.03.1825 у м. Мюнхені.

Вивчав будівельне мистецтво в Мюнхенському політехнічному училищі та академії, опанував фізику та хімію. Згодом захопився фотографією та заснував у 1850 фотостудію в м. Аугсбурзі (пізніше перенесена до м. Мюнхена).

У 1857 призначений придворним фотографом Баварського королівського дому.

У 1853 одружився з Марією Анною Дюрінгер, уродженкою Аугсбурга. У шлюбі прожив 15 років, розлучився у 1877 (1878). Рік по тому побрався з Поліною Шлоссер із м. Мюнхена, дочкою муніципального священика (після смерті чоловіка їй було дозволено використовувати титул придворного фотографа для видавництва).

Його син від першого шлюбу Ойген Альберт перейняв батькову справу — заснував у 1882 Фотографічний союз. Крім того, Ойген Альберт розробив техніку репродукції для офсетного друкування.

Йозеф Альберт помер 05.05.1886. Його могила — на Старому Південному цвинтарі в Мюнхені. У гробниці поховано також декількох членів його сім’ї, зокрема, сина Ойгена.

Діяльність

Винахідницька діяльність

Йозеф Альберт зробив внесок у розвиток поліграфічних технологій і фотосправи. Розробив перший фотомеханічний спосіб друкування з використанням скляних пластин (дагеротипів). Значно розвинув чорно-білу та кольорову фототипію — один із різновидів прямого плоского друкування; на його честь фототипію називають також альбертотипією.

Відкрив друкарню та видавництво, де працювало 50 працівників. Упроваджував у виробництво інновації: його фотостудія була обладнана сонячною камерою винахідника Якоба Вотлі. Контактував також із відомим хіміком та винахідником Іоанном Батистом Обернетером.

Творча діяльність

У творчій спадщині фотографа Йозефа Альберта вагоме місце посідають роботи портретного жанру — постановочні та репортажні, індивідуальні та групові. Серед них — світлини членів баварської королівської родини та близьких до них осіб. Найчисленнішим є доробок світлин короля Людвіга II:

  • кронпринц Людвіг в профіль, 1863;
  • король Людвіг II у формі баварського піхотного полку, 1864;
  • король Людвіг II в убранні Гросмейстера Ордена Св. Георгія, 1867;
  • король Людвіг II в цивільному одязі та із сигаретою, 1868;
  • король Людвіг II у мантії, 1877;
  • остання прижиттєва фотографія короля Людвіга II, 1886 та ін.

Задокументував у світлинах численні будівельні проекти, а також проводив фотосесії баварських замків:

  • Мюнхен, резиденція короля Людвіга II, Зимовий сад, бл. 1870;
  • замок Нойшванштайн, 1886;
  • замок Шлоссберг, 1886 та ін.

Його винахідницькі ідеї і талант фотомайстра прислужилися відтворенню малюнків, гравюр, картин, написаних олійними фарбами.

Також фотографував сцени театральних постановок, наприклад, світлини з мюнхенської премʼєри «Трістана та Ізольди» (1865).

На фотовиставці у Гамбурзі у 1868 Йозеф Альберт виставив свої фотографії під назвою «Альбертотипія».

Визнання

За внесок у розвиток технологій і майстерні фотороботи Йозеф Альберт отримав численні нагороди:

  • медаль за цінні репродукції картин і творів мистецтва на Міжнародній виставці фотографічних зображень у Лондоні;
  • велика золота медаль Мистецтва і науки Франца Йозефа I;
  • бронзова медаль на Всесвітній виставці у м. Парижі у 1867;
  • золота медаль на виставці у м. Гамбурзі;
  • медаль у місті Парижі у 1870;
  • Лицарський хрест Австрійського ордена.


Додатково

  • Фотоательє Йозефа Альберта розташовувалося в м. Аугсбурзі на вул. Максимільянштрасе. Сьогодні ця частина історична частина міста приваблює дослідників і туристів.

Цитата

В одному з баварських документів від 22 березня 1849 р. є свідчення підтримки фотосправи тамтешньою владою:

  • «Виготовлення фотографій є вільним видом підприємництва»

(Franz Häußler «Fotografie in Augsburg 1839 bis 1900», S. 32).

Література

  1. Zelevansky L. Joseph Albert and his sponsors // History of Photography. Vol. 12. 1988. P. 1–21.
  2. Häußler F. Fotografie in Augsburg 1839 bis 1900. Augsburg : Wißner-Verlag, 2004. 216 p.
  3. Левашов В. Лекции по истории фотографии. 2-е изд. Москва : Тримедиа Контент, 2014. 464 с.
  4. Steven F Joseph Belgian photographic literature of the 19th century. Leuven : Leuven University Press, 2015. 438 p.

Автор ВУЕ

С. І. Горєвалов

Покликання на цю статтю:
Горєвалов С. І. Альберт, Йозеф // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альберт, Йозеф (дата звернення: 18.11.2019).