Алфер'єв, Сергій Петрович

Алфер’єв Сергій Петрович.jpg

Алфе́р’єв, Сергі́й Петро́вич (рос. Алферьев, Сергей Петрович; 16.10.1816, м. Орел, тепер Російська Федерація — 12.04.1884, м. Київ, тепер Україна) — лікар, терапевт. Дядько письменника М. Лєскова.

Алфер'єв, Сергій Петрович

Рік народження 16 .10 1816
Місце народження Орел, Росія
Рік смерті 12 .04 1884
Місце смерті Київ, Україна
Alma mater Московська медико-хірургічна академія, Москва
Місце діяльності Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», Київ
Напрями діяльності медицина


Відзнаки

Ордени святої Анни (1851, 1853, 1856), святого Володимира (1859)


Життєпис

Народився в родині офіцера. 1838 закінчив зі срібною медаллю Московське відділення Медико-хірургічної академії. Відтоді до 1842 працював на посаді ординатора в московській Катерининській лікарні.

1843 захистив докторську дисертацію «Про контагіозну гідрофобію». 1843–1846 удосконалював свою професійну майстерність у провідних європейських клініках.

1846 після виступу з публічною лекцією в залі Міністерства народної освіти був обраний виконувачем обов’язків екстраординарного професора кафедри окремої патології та терапії Імператорського університету святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). 1847–1857 — ординарний професор цієї кафедри, 1850–1854 — декан медичного факультету університету.

Водночас 1848 був призначений молодшим ординатором, 1849 — завідувачем терапевтичного відділення Київського військового госпіталю. На базі цього відділення 1849 створив університетську госпітальну клініку медичного факультету університету — першу в м. Києві госпітальну терапевтичну клініку. Вона стала клінічною базою трансформованої цього ж року кафедри окремої патології й терапії. Завідував клінікою до 1855.

У 1856 під час Кримської війни 1853–1856 відряджений до місць розташування Південної армії для надання допомоги хворим на тиф та вивчення характеру й особливостей тифозної епідемії у військах. Після закінчення війни ознайомився з методами лікування тифу в англійських і французьких військових госпіталях у Криму й м. Константинополі. Опублікував (у співавторстві) російською та німецькою мовами дані про «тифозну гарячку» у Південній армії.

Член Медичного товариства в м. Одесі, член-кореспондент Медичного товариства в м. Константинополі (в обох — з 1856).

У 1857–1864 — завідувач кафедри терапевтичної клініки університету. Водночас 1857–1860 — президент Товариства київських лікарів.

Після звільнення з університету 1864 (за вислугою 25 років) до 1870 залишався на службі у військовому відомстві. 1868 Алфер’єву надано чин дійсного статського радника. З 1870 кілька років працював на посаді лікаря-консультанта в Другій Київській гімназії, Київській духовній академії та семінарії. Постійно займався приватною лікарською практикою.

Наукова діяльність

Заснувавши університетську госпітальну терапевтичну клініку, Алфер’єв започаткував важливу традицію Київської школи внутрішньої медицини — створення та функціонування науково-освітньо-лікувальних комплексів. Їх структура уможливлює здійснення лікувального, педагогічного та наукового процесів у їхній тісній взаємодії в єдиному клінічному просторі.

Був прихильником клініко-анатомічного напряму в патологічній анатомії, обстоював необхідність поєднання патологічної анатомії та патологічної фізіології.

Досліджував проблеми епідеміологічних захворювань.

Уперше розмежував засоби, які знезаражують (знищують отруту), і ті, що знищують лише сморід. Довів переваги зміцнювальних засобів.

Автор праць «Про тифозну гарячку в Південній армії», «Про поїздку до Константинополя» (обидві — 1856), «Аспіраційний та ін’єкційний прилад, який замінює усі аспірації, що існували доти, й усілякі шприці» (1876) та ін. У 1857–1858 під керівництвом Алфер’єва група студентів здійснила переклад із німецької мови підручника «Окрема патологія та терапія» Г. Е. Ріхтера.

Нагороди

Відзначений орденами святої Анни (1851, 1853, 1856), святого Володимира (1859).

Додатково

У 1858–1961 Алфер’єв побудував для своєї родини двоповерховий особняк у стилі класицизм у м. Києві (тепер вул. Ярославів Вал, 3). На фасаді — типова симетрична композиція на сім вікон. На подвір’ї було споруджено службовий флігель із каретною, стайнею на дванадцять стійл, льодовнею та помешканнями для слуг на другому поверсі. Влаштовано парк із фонтаном, у саду з декоративних та фруктових дерев встановлено літній павільйон. 1877 через несплату боргів Алфер’єв продав садибу барону М. Штейнгелю.

Література

  1. Биографический словарь профессоров и преподавателей Имперарского университета св. Владимира (1834–1884) / Под ред. В. С. Иконникова. Киев : Типография Императорского университета Cв. Владимира, 1884. 859 с.
  2. Макаренко И. М., Полякова И. М. Биографический словарь заведующих кафедрами и профессоров Киевского медицинского института (1841–1991). Киев : Здоровья, 1991. 160 с.
  3. Іванова К. До 150-річчя кафедри факультетської терапії Українського медичного університету ім. акад. О. О. Богомольця // Агапіт. 1995. № 2. С. 41–47.
  4. Макаренко І. М., Полякова І. М. Біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (1841–2001) / За ред. Є. Г. Гончарука. Київ : Століття, 2001. 208 с.
  5. Передерий В. Г., Шипулин В. П. Настоящие врачи: из истории кафедры факультетской терапии № 1 Национального медицинского университета. Киев : [б.и.], 2001. 168 с.
  6. Алфер’єв Сергій Петрович (1816–1884) // Булах С. М., Васильєва С. Г., Долинна Л. Б. Медицина в Україні. Біобібліографічний словник. Київ : [б. в.], 2005. 614 с.
  7. Дземан М. І. Матеріали щодо становлення традицій клінічного викладання внутрішньої медицини в Університеті святого Володимира (ч. 2) // Практикуючий лікар. 2016. Т. 5. № 3. С. 99–114.

Автор ВУЕ

П. І. Червяк


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Червяк П. І. Алфер'єв, Сергій Петрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алфер'єв, Сергій Петрович
Дата звернення: 5.12.2019.

Оприлюднено

Оприлюднено: 30.10.2019