Алтан, Четін

Алтан, Четін.jpg


Алта́н, Четі́н (тур. Altan, Çetin; 22.06.1927, м. Константинополь, тепер м. Стамбул, Туреччина — 22.10.2015, м. Стамбул, Туреччина) — журналіст, письменник, політик. Писав турецькою мовою.

Алтан, Четін

(Altan, Çetin)

Рік народження 22 .06 1927
Місце народження Стамбул, Туреччина
Рік смерті 22 .10 2015
Місце смерті Стамбул, Туреччина
Alma mater Університет Анкари, Анкара
Напрями діяльності літературна творчість, поезія, проза, журналістика, політика


Відзнаки

Премії премія О. Кемаля (1973), премія Турецького лінгвістичного товариства (1978)


Життєпис

Народився в сім’ї юриста. Прадід мав кримськотатарське походження. Хлопчика назвали Алтан. Однак у зв’язку із Законом про прізвища (1934, Туреччина), батьки взяли прізвище Алтан, а сина назвали Четін.

Стиль виховання в сім’ї був європейським. Навчався у ліцеї Галатасарай (м. Стамбул), де більшість предметів викладали французькою. Закінчив Анкарський університет, здобув там юридичну освіту.

З 1946 працював журналістом: спочатку в газеті «Улус» («Ulus»), офіційному органі Республіканської народної партії, від 1959 — у газеті «Міллієт» («Milliyet»), де був автором колонки. За короткий термін допоміг збільшити втричі тираж газети «Міллієт» завдяки своїм заміткам і статтям під заголовком «Камінь» («Taş»).

1965−1969 — депутат турецького Меджлісу 13-го скликання від Робітничої партії.

У березні 1971 затриманий за підозрою у підтримці державного перевороту, 1972 — за статтею 159 Кримінального кодексу Туреччини (публічне висловлювання образ на адресу органів влади). Загалом під час активної політичної та журналістської діяльності на нього було відкрито понад 300 судових справ, його тричі затримували, один раз ув’язнювали (на 2 роки). Згодом змінив політичні погляди із соціалістичних на ліберальні, розчарувався в політиці й зайнявся літературною творчістю. У журналістиці став уникати політичної тематики.

Працював у газетах «Міллієт», «Гюнеш», («Güneş»), «Хюррієт» («Hürriyet»), «Сабах» («Sabah»), де вів колонки.

Випускав власний щотижневий гумористичний журнал «Гарбуз» («Bal kabağı»), вів радіопередачу «Четін Алтан каже, що...», популярну серед молоді.

Упродовж 1982 жив у м. Парижі, де працював над статтями й художніми творами.

В одній із останніх статей із сумом констатував нездійснення мрій щодо демократичного устрою Туреччини («Джумхурієт», 25.06.2015).

Помер в одній зі Стамбульських лікарень.

Похований у м. Стамбулі на цвинтарі Зінкирликую.

Творчість

Письменницьку діяльність розпочав у 16-річному віці. 1943−1944 вийшли друком перші вірші та проза в журналах «Чинаралти» («Çınaraltı»), «Варлик» («Varlık»), «Істанбул» («İstanbul»), «Кайнак» («Kaynak»). Під час навчання в університеті опублікував поетичну збірку «Третя посада» («Üçüncü mevki», 1946).

Автор статей до газет «Халкчи» («Halkçı»), «Тан» («Tan»), «Акшам» («Akşam»), «Міллієт» («Milliyet»), «Єні Ортам» («Yeniortam»), «Хюррієт» («Hürriyet»), «Гюнеш» («Güneş»), журналу «Чаршаф» («Çarşaf»).

Під час перебування на депутатській посаді опублікував гумористичні замальовки «Коли вони прокидалися» («Onlar uyanırken»; 1967).

Писав модерністські романи, білі вірші, оповідання, п’єси, нариси, спогади, детективи, футуристичні твори, історичні розвідки.

У більшості творів червоною ниткою проходить політична тематика. Зокрема, у романі «Масштабний арешт» («Büyük Gözaltı», 1972) описав власний досвід перебування у в’язниці після державного перевороту 1971.

Гострота слова і політичний підтекст сформували індивідуальний стиль письменника.

Автор творів, серед яких:

  • «Небо на долоні» («Bir Avuç Gökyüzü», 1974), «Віскі» («Viski», 1975), «Маленький сад» («Küçük Bahçe», 1978), «Детективні оповідання Ризи Бея» («Rıza Bey’in Polisiye Öyküleri», 1985), «Кохання, мистецтво й достаток» («Aşk, Sanat ve Servet», 1998);
  • поезії — збірка «Третя посада» («Üçüncü mevki», 1946);
  • оповідання: «Листи, полишені у світі» («Dünyada Bırakılmış Mektuplar», 1997), «Сім життів з саду пера» («Kalem Bahçelerinden Yedi Hayat», 2009);
  • п’єси — «Бейбаба» («Beybaba», 1960–1961), «Сьомий собака» («Yedinci Köpek», 1964), «Винні» («Suçlular», 1965), «Усі п'єси» («Bütün Tiyatro Eserleri, 2001);
  • нариси — «Соціальні погляди Ататюрка» («Atatürk’ün Sosyal Görüşleri», 1965), «Убиті спадкоємці престолу й падишахи, яких позбавили престолу» («Öldürülmüş Şehzadeler ve Devrilmiş Padişahlar», 1991), «Коли шайтан сказав дивитися» («Şeytanın Gör dediği», 1997), «Жінка, світло й вогонь» («Kadın, Işık ve Ateş», 1998);
  • спогади — «Коли я був депутатом» («Ben Milletvekili İken», 1971), «Добре, що є це село» («İyi ki Şu Köyceğiz Var», 2001) та ін.
  • дитяча книжка — «Абетка» («Alfabe», 2006) — вправи з ознайомлення з турецькою абеткою для дошкільнят.

Перекладав турецькою твори В. Шекспіра, Г. де Мопассана.

Усі романи перекладені французькою мовою, деякі вийшли друком шведською, грецькою, болгарською, румунською та іспанською. Більшість п'єс поставлено на сценах театрів Туреччини.

Нагороди та визнанняї

Лауреат премій О. Кемаля за роман «Масштабний арешт» (1973) та премії Турецького лінгвістичного товариства (1978) за низку статей «Клубок людей» («Bir Yumak İnsan»), опублікованих в 1970-х під псевдонімом Хусейн Зурна.

Додатково

Був першим турецьким депутатом, з якого зняли недоторканність, а потім повернули її. Виступи Алтана у парламенті й суперечка з тодішніми депутатами з Партії справедливості мали великий розголос у Туреччині. Цю подію згодом з гумором описав у статті під назвою «Коли я був депутатом» («Ben Milletvekili İken», 1969), а потім і в однойменній книжці.

Твори

  • Bir Yumak İnsan. İstanbul : İnkılap Kitabevi, 1998. 334 s.
  • Kahrolsun Komünizm. İstanbul : İnkılap Kitabevi, 2000. 149 s.
  • Bütün tiyatro eserleri. İstanbul : İnkılap Kitabevi, 2003. 758 s.
  • Enseyi Karartmayın. İstanbul : İnkılap Kitabevi, 2003. 256 s.
  • Ben Milletvekili İken. İstanbul : İnkılap Kitabevi, 2005. 472 s.
  • Büyük Gözaltı. İstanbul : İnkılap Kitabevi, 2015. 280 s.
  • Ф р а н ц. п е р е к л. — Étroite surveillance / Traduit du turc par T. Gökaltay. Paris : Éditions Flammarion, 1976. 250 p.
  • Une poignée de ciel / Traduit du turc par C. Joliet. Paris : Éditions Flammarion, 1976. 256 p.
  • Whisky / Traduit par J. Tavesi. Paris : Éditions Flammarion, 1978. 248 p.
  • Ixe enseveli ou le Petit jardin / Traduit par J. Pavesi. Paris : Éditions Flammarion, 1980. 232 p.

Література

  1. Can F., Patton J. Change of Writing Style with Time // Computers and the Humanities. 2004. Vol. 38. № 1. P. 61–82.
  2. Kamuran S. İpek böceği cinayeti. İstanbul : İnkılap yayınevi, 2006. 152 s.
  3. Günay-Erkol C. Broken masculinities: solitude, alienation, and frustration in Turkish literature after 1970. Budapest ; New York : Central European University Press, 2016. 260 p.
  4. Памук О. Другие цвета / Пер. с тур. А. Аврутиной. Санкт-Петербург : Азбука, 2018. 446 с.

Автор ВУЕ

І. В. Прушковська

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Прушковська І. В. Алтан, Четін // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алтан, Четін
Дата звернення: 15.12.2019.


Оприлюднено

Оприлюднено: 22.10.2019