Алле, Моріс Фелікс Шарль

Алле, Моріс Фелікс Шарль

Алле́, Морі́с Фелі́кс Шарль (фр. Allais, Maurice Félix Charles; 31.05. 1911, м. Париж, Франція — 09.10.2010, м. Сен-Клу, регіон Іль-де-Франс, Франція) — економіст, член французької Академії моральних і політичних наук (з 1990), асоційований член американської Національної академії наук (з 1989), інших академій, почесний професор Американського університету в Парижі (з 1992), Лісабонського університету та інших університетів.


Алле, Моріс Фелікс Шарль

Рік народження 1911
Місце народження Париж, Франція
Рік смерті 2010
Місце смерті Сен-Клу, Іль-де-Франс, Франція
Напрями діяльності економіка


Життєпис

Закінчив 1937 вищу Політехнічну школу (Париж). Працював гірничим інженером в м. Нанті (1937–1943), директором групи економічних і соціальних досліджень (Париж, 1944–1970), викладав економічний аналіз у Вищій гірничій школі в Парижі (1944–1986) і теоретичну економіку — в Інституті статистики Паризького університету (1947–1968). Директор з питань наукових досліджень у Національному центрі наукових досліджень (1954–1980). Директор Центру економічного аналізу (з 1946). Професор Інституту вищих міжнародних студій (Женева, Швейцарія; 1967–1970). Директор центру монетарного аналізу Університету Париж-Х (1970–1985).

Праці присвячені теорії економічної рівноваги, макроекономіці, економіці ринків, монетарним проблемам, глобалізації тощо. Першим висунув систему правил, дотримання яких здатне привести економіку до стану максимальної ефективності; сформулював «золоте правило накопичення», розробив оригінальну систему грошового обігу, висунув «загальну теорію надлишків», увів замість поняття «ринкова економіка» поняття «економіка ринків». Довів неефективність централізованого управління економікою і запропонував пакет реформ.

Автор багатьох наукових праць, серед яких: «У пошуках економічної дисципліни» (1943; 3-є видання, 1994), «Економіка та інтерес» (1947; 2-е видання 1997), «Розрахункові підвалини макроекономіки» (1951; 2-е видання 1993), «Роль капіталу в економічному розвитку» (1963), «Податок і капітал та грошова реформа» (1977; 2-е видання 1988), «Загальна теорія надлишку» (1977; 2-е видання 1989), «На підтримку податкової реформи» (1990), «Європа перед своїм майбутнім» (1991), «Боротьба за Європу» (1994), «Європейський Союз, глобалізація і безробіття» (1999), «Підвалини монетарної динаміки» (2001) та інші.

Нобелівська премія з економіки (1988) за фундаментальні дослідження в галузі теорії ринків і ефективного використання ресурсів. Офіцер ордена Почесного легіону (2005).

Праці

  • Économie Pure et Rendement Social. Paris : Sirey, 1945. 72 p.
  • Économie et Intérêt. Pari s: Imprimerie Nationale et Librairie des publications Officielles. 800 p., en 2 v.
  • L’ Impôt sur le Capital et la Réforme Monétaire. Paris : Editions Hermann, 1988. 370 p.
  • Fondements de la Dynamique Monétaire. Éditions Clément Juglar, 2001. 1302 p.
  • Російський переклад: Экономика как наука. Москва : Наука для общества, РГГУ, 1995. 170 с.

Література

  1. Егоров И. Феномен Мориса Алле // Алле М. Экономика как наука. Москва : Наука для общества, РГГУ, 1995. С. 5–26;
  2. Aujard H. Un savant méconnu : portrait d’un autodidact : sur l’œuvre de Maurice Allais, Prix Nobel de sciences économiques . Paris : Juglar, 2002. 580 р.
  3. Maurice Allais. URL: http://allais.maurice.free.fr.

Автор ВУЕ