Алексієнко, Федір Микитович

Алексієнко, Федір Микитович

Рік народження 1882
Місце народження Павлоградський повіт, Дніпропетровська область, Україна
Рік смерті 06 .02 1914
Місце смерті Женева, Швейцарія
Alma mater Лісовий інститут, Санкт-Петербург
Напрями діяльності ботаніка
Ірис Алексієнко (Iris alexeenkoi)
Ірис Алексієнко (Iris alexeenkoi) на сувенірних сірниках серії "Природная флора СССР"

Алексієнко, Федір Микитович (1882, Павлоградський повіт, тепер район Дніпропетровської обл., Україна — 06.02.1914, м. Женева, Швейцарія) — ботанік і мандрівник, революціонер (соціал-демократ).

Життєпис

Навчався в Лісовому інституті у м. Санкт-Петербурзі. Здійснював флористичні дослідження на Кавказі (1897), у Середній Азії (1901), Ірані (1903). Зібрав цінний гербарій (близько 20 тис. гербарних аркушів) із цих регіонів, а також із Катеринославщини й Таврійської губернії (кримська частина), які подарував Російській Академії наук. За це був нагороджений ювілейною медаллю ім. академіка К. Бера. Колекція дослідника зберігається у Ботанічному інституті ім. В. Комарова РАН, окремі зразки — в Інституті ботаніки ім. М. Холодного НАН України, Одеському національному університеті ім. І. Мечникова, Дніпровському національному університеті ім. О. Гончара.

Ф. Алексієнко захоплювався революційною діяльністю, емігрував із Росії. Під час нелегального переходу швейцарсько-французького кордону був затриманий і покінчив життя самогубством.

Наукова праця

Ф. Алексієнко описав новий для науки вид Astragalus fissuralis F.N. Alex. Автор публікацій про флористичні знахідки. На основі його зборів В. Липський описав нові для науки види рослин.

На честь ученого названо види рослин і внутрішньовидові таксони: Astragalus alexeenkoi Gontsch., Campanula andia Rpr. var. alexeenkoi Fomin, Caragana alexeenkoi Kamelin, Corydalis alexeenkoana Busch, Erigeron alexeenkoi Krasch., Festuca alexeenkoi E.B. Alexeev, Hypericum theodori Woron., Nepeta alexeenkoi Woron. еx Grossh., Rosa alexeenkoi Crép ex Juz., Potentilla alexeenkoi Lipsky, Ranunculus alexeenkoi Grossh., Salvia alexeenkoi Pobed., Scutullaria alexeenkoi Juz., Seseli alexeenkoi Lipsky та ін.

Праці

  • Artemisia armeniaca Lam.; Betckea caucasica Boiss.; Nepeta supina Stev.; Potentilla pimpinelloides L.; Salsola daghestanica Czern. — Delectus plantarum exsiccatarum anno 1899. II // Ученые записки Юрьевского университета, год 7. 1899. Вып. 2. С. 32–33; 48–49; 51; 53.
  • Betula Raddeana Trautv.; Colchicum laetum Stev. // Труды Ботанического сада Юрьевского университета. 1901. Т. 2. Вып. 3. С. 161–162.
  • Rhamnus microcarpa Boiss. P. microphylla Trautv.; Sphaerophysa salsula D. С. // Труды Ботанического сада Юрьевского университета. 1901. Т. 2. Вып. 4. С. 230–231.
  • Об интересных папоротниках восточного Кавказа // Труды Ботанического сада Юрьевского университета. 1902. Т. 3. Вып. 1. С. 23–27.
  • Aspidium aculeatum Sw.; Colchicum laetum Stev. // Труды Ботанического сада Юрьевского университета. 1902–1903. Т. 3. Вып. 4. С. 252; 255.
  • Axyris caucasica Lipsky // Труды Ботанического сада Юрьевского университета. 1902. Т. 3. С. 255.
  • Trixago Apula Stev.; Hordeum (Elymus) daghestanicum n. sp. // Список растений Гербария русской флоры, издаваемые Ботаническим музеем Академии наук. Санкт-петербург, 1902. Т. 4. С. 25, 29–30.
  • Ботанические исследования на Кавказе в 1902 году // Труды Ботанического музея Академии наук. 1907. Т. 3. С. 64–93. (Статья опубликована посмертно).

Література

  1. Акинфиев И. Памяти Федора Никитича Алексеенко. Воспоминания учителя // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. 1906. Т. 7. Вып. 1. С. 51–58.
  2. Воронов Ю. Краткий очерк ботанической деятельности // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. 1906. Т. 7. Вып. 1. С. 59–61.
  3. Липшиц С. Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь : в 4 т. Москва : Издательство Московского общества испытателей природы, 1947. Т. 1: А — Б. 334 с.
  4. Барна М. Ботаніка. Терміни. Поняття. Персоналії. 2-ге вид., допов. і змін. Тернопіль : Терно-граф, 2013. 359 с.

Автор ВУЕ

М. В. Шевера

Покликання на цю статтю:
Шевера М. В. Алексієнко, Федір Микитович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алексієнко, Федір Микитович (дата звернення: 18.11.2019).
Оприлюднено

Оприлюднено: 12.07.2019