Алексєєв, Василь Іванович

Алексєєв, Василь Іванович
Алексєєв, Василь Іванович

Алексє́єв, Васи́ль Іва́нович (рос. Алексеев, Василий Иванович; 07.01.1942, село Покрово-Шишкіно, тепер у складі селища міського типу Милославське Милославського району Рязанської області, Російська Федерація — 25.11.2011, місто Мюнхен, Німеччина; похований у місті Шахти Ростовської області, Російська Федерація) — спортсмен (важкоатлет), тренер, заслужений майстер спорту СРСР (з 1970), заслужений тренер СРСР (з 1991).

Алексєєв, Василь Іванович

Рік народження 1942
Місце народження Милославське, Милославський район, Рязанська область, Росія
Рік смерті 2011
Місце смерті Мюнхен, Німеччина
Місце поховання Шахти, Ростовська область, Росія
Alma mater Архангельський лісотехнічний інститут, Архангельск
Напрями діяльності спорт


Відзнаки

Ордени Орден Леніна (1972), Орден Трудового Червоного Прапора (1971), Орден Дружби народів (1976), Орден «Знак Пошани» (1970)


Життєпис

На початку спортивної кар’єри займався волейболом (1961 мав 1-й розряд) та легкою атлетикою. Почав займатися важкою атлетикою в 19 років в Архангельському лісотехнічному інституті, де навчався від 1961. Перший тренер з важкої атлетики — С. Мілейко (місто Архангельск).

Професійну кар’єру спортсмена-важкоатлета почав 1968, посівши 3-є місце на чемпіонаті СРСР у 2-й важкій вазі (категорія понад 102,5 кг) із результатом у сумі триборства 540 кг (жим —190 кг, ривок — 145 кг, поштовх — 205 кг), був включений до складу збірної СРСР.

Від 1966 року жив у м. Шахти й тренувався під керівництвом олімпійського чемпіона Р. Плюкфельдера, пізніше під керівництвом старшого тренера ЦР Всеросійського добровільного спортивного товариства «Труд» О. Чужина. 1971 закінчив Шахтинський філіал Новочеркаського політехнічного інституту.

Досягнення

Дворазовий чемпіон ХХ і ХХІ Олімпійських ігор у м. Мюнхені та м. Монреалі (1972, 1976), восьмиразовий чемпіон світу (1970, 1971, 1972, 1973, 1974, 1975, 1976, 1977), восьмиразовий чемпіон Європи (1970–1975, 1977, 1978). Упродовж спортивної кар’єри встановив 79 світових рекордів — у жимі (17 рекордів), ривку (4 рекордів), поштовху (31 рекорд), сумі триборства (18 рекордів до 1972) та у сумі двоборства (9 рекордів, з 1973), а також 81 рекорд СРСР. На всіх міжнародних змаганнях виступав тільки у важкій ваговій категорії (до 1968 — понад 102,5 кг; з 1969 — понад 110 кг). Володар неперевершеного світового рекорду в сумі триборства — 645 кг (15.04.1972). Перший спортсмен в історії важкої атлетики, який показав (18.03.1970) феноменальний результат у сумі триборства — 600 кг (жим — 213 кг, ривок — 170 кг, поштовх — 217,5 кг). Занесений до «Книги рекордів Гіннеса» як атлет, що встановив найбільшу кількість світових рекордів (80). Останній виступ Алексєєва на важкоатлетичному помості відбувся на ХХІІ Олімпійських іграх (1980) у м. Москві. Після завершення спортивної кар’єри працював тренером у місті Шахти, обирався головним тренером збірної команди СРСР та Об’єднаної команди СНД з важкої атлетики (1989–1992).

Визнання

Нагороджений Орденом Леніна (1972), Орденом Трудового Червоного Прапора (1971), Орденом Дружби народів (1976), Орденом «Знак Пошани» (1970).

Ім’ям В. Алексєєва названа Дитячо-юнацька спортивна школа № 15, парк культури та відпочинку й проспект у м. Шахти. В. Висоцький присвятив Алексєєву пісню «Штангіст». 25.12.2014 Алексєєву встановлено пам’ятник в м. Шахти, 14.01.2017 відкрито пам’ятник у смт Милославське.

Відео

Володимир Висоцький виконує власну пісню присвячену Василю Івановичу Алексєєву

Література

  1. Василий Алексеев. Фотоочерк. Москва : Физкультура и спорт, 1977. 48 с.
  2. Иванов Д. Русский исполин — В. Алексеев. Москва : Советская Россия, 1980. 144 с.
  3. Маслова Г. Человек с Олимпа. 35 лет фантастическому рекорду // Грушевский мост. 2005. № 1 (2). С. 10–13.
  4. Ростовская область — это мы. Ростов-на-Дону : [б. и.], 2017. 382 с.

Автор ВУЕ

В. Г. Олешко

Покликання на цю статтю:
Олешко В. Г. Алексєєв, Василь Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алексєєв, Василь Іванович (дата звернення: 19.11.2019).