Александрова, Людмила Володимирівна

Алекса́ндрова, Людми́ла Володи́мирівна (після одруження Пантелеймонова; (кін. 19 — поч. 20 ст.) — композитор, громадський діяч, педагог. Донька поета, музиканта, фольклориста В. Александрова. Разом із батьком здійснювала музичне оформлення постановок його п’єс, оперет, зокрема «За Немань іду», «Не ходи, Грицю, на вечорниці».

Александрова, Людмила Володимирівна

Рік народження кін. 19 ст.
Місце народження
Рік смерті поч. 20 ст.
Напрями діяльності мистецтво, музичне мистецтво

Життєпис

У 1850-х навчалася у Варшавській консерваторії по класу композиції. Працювала в м. Харкові вчителькою музики. Автор музики відомих романсів, що стали народними піснями: «Повій, вітре, на Вкраїну» (слова С. Руданського) і «Дивлюсь я на небо» (слова М. Петренка), вперше опублікованих у збірнику «Народний пісенник з найкращих українських пісень», упорядкованому В. Александровим (1887). Обидва романси аранжував для голосу та фортепіано В. Заремба, якого часто помилково вважають автором музики. 1872 романс «Повій, вітре, на Вкраїну» вперше виконувався в опереті В. Александрова «За Немань іду».

Література

  1. Капустін В. Одна на цілий світ: розповіді про творців українських пісень, які стали народними. Київ : Криниця, 2003. С. 21–23; С. 38–41.
  2. Петренко О., Шабанова В. Михайло Миколайович Петренко. 200 років безсмертя. Київ : Кий, 2017. 238 с.

Автор ВУЕ

С. А. Целюх

«Повій, вітре, на Вкраїну» (муз. Л. Александрової, сл. С. Руданського). Виконує А. Солов’яненко.

Покликання на цю статтю:
Целюх С. А. Александрова, Людмила Володимирівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Александрова, Людмила Володимирівна (дата звернення: 19.11.2019).