Алалія

Алалíя (від грец. ἄλαλος — німий) — відсутність або недорозвинення мовлення, спричинене органічним ураженням мовленнєвих зон кори головного мозку внутрішньоутробно чи в ранньому віці.

Характеристика

Алалія призводить до порушення специфічних механізмів мовлення у мовно-слуховій чи мовно-руховій ланках, що значно ускладнює та спотворює процес засвоєння та використання мови дитиною. Це порушення мовленнєвого розвитку поєднує складні дефекти моторики, сприймання, специфічні недоліки пізнавальної діяльності (мислення, пам’яті, уваги), мотивації до мовленнєвої комунікації та грубі дефекти операційного складу діяльності, засвоєння й використання мови в процесі сприймання та породження висловів.

Класифікація

У клініко-педагогічній класифікації порушень мовленнєвого розвитку алалія належить до групи порушень структурно-семантичного (внутрішнього) оформлення вислову.

У психолого-педагогічній класифікації алалія входить до групи порушень засобів спілкування. Залежно від глибини порушення може бути співвіднесена з загальним недорозвиненням мовлення та, зрідка, з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення (у випадках, коли дефект проявляється лише на рівні звукового боку мовлення).

Виділяють моторну і сенсорну алалію.

Моторна алалія — це первинне недорозвинення експресивного (зовнішнього) мовлення. Її поділяють на моторну аферентну (кінестетичну) та моторну еферентну (кінетичну). Моторна аферентна (кінестетична) алалія виникає під час ураження постцентральних відділів кори головного мозку: у нижній третині задньої центральної звивини та нижній частині тім’яної частки. Її центральним симптомоутворювальним механізмом є оральна (кінестетична) апраксія, пропріоцептивної (кінестетичної) чутливості. У результаті втрачається контроль за рухами органів артикуляційного апарату. Це значно ускладнює процес оволодіння правильними артикуляційними укладами та утруднює їх відтворення. Моторна еферентна алалія виникає у разі ураження прецентральних моторних зон кори головного мозку, розміщених у нижніх задніх відділах лобової частки (центр Брока). Симптомоутворювальним механізмом цієї форми алалії є кінетична (динамічна) апраксія, що виявляється порушенням механізмів відтворення серійно організованих артикуляційних рухів.

Сенсорна алалія — це первинне недорозвинення імпресивного (рецептивного) мовлення в дітей із достатнім рівнем сформованості тонального слуху. Вона настає в результаті ураження гностичних полів слухової, скроневої частки кори домінантної півкулі головного мозку. Зазвичай ураженим виявляється центр Верніке та ділянки кори, що прилягають до нього. У разі значного ураження патологічний процес може зачепити негностичні поля в центрі та задніх ділянках скроневої частки, що забезпечують запам’ятовування та відтворення фонологічних і лексичних одиниць мови.

Виділяють дві форми сенсорної алалії:

1) з переважним порушенням сенсорного рівня слухового сприймання;

2) з переважним порушенням перцептивного рівня слухосприймання.

Література

  1. Гриншпун Б. М. Классификация нарушений речи. Логопедия / Под ред. Л. С. Волковой, С. Н. Шаховской. Москва : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. 680 с.
  2. Шеремет М. К., Тарасун В. В., Конопляста С. Ю. та ін. Логопедія / За ред. М. К. Шеремет. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ : Видавничий Дім «Слово», 2010. 678 с.
  3. Долганюк Е. и др. Моторная алалия: коррекционно-развивающая работа с детьми дошкольного возраста. Санкт-Петербург : Детство-пресс, 2017. 144 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Заболотний Д. І. Алалія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алалія (дата звернення: 20.02.2020).

Покликання на статтю