Аксіологія права

Аксіоло́гія пра́ва — система теоретичних понять, висновків, концепцій щодо цінності права.

Цінність права — це його позитивна значущість (роль) у задоволенні потреб учасників суспільного життя. Формується стосовно кожної людини (особистісна цінність), соціальних спільнот та об’єднань (групова цінність) і, зрештою, суспільства в цілому (загальносоціальна цінність).

Цінність права притаманна як загальносоціальному праву (воно виникає й існує незалежно від держави), зокрема правам людини, правам нації, так і праву спеціально-соціальному (так званому юридичному праву), що є волевиявленням держави, обов’язковим для виконання.

Цінність загальносоціального права полягає у його здатності задовольняти потреби суб’єктів суспільного життя.

Цінність юридичного права виражається у його здатності сприяти реалізації загальносоціального права за допомогою спеціальних механізмів і процедур. Розрізняють інструментальну цінність юридичного права (зокрема, стабілізаційну, організаційну, узгоджувально-інтеграційну, орієнтаційно-координаційну, управлінську, комунікативну, охоронну, пізнавальну) та його власну цінність — здатність оптимізувати соціально прийнятні шляхи і засоби задоволення потреб суб’єктів. Загальносоціальна цінність юридичного права характеризується передусім значенням для розвитку (прогресу) суспільства тих відносин, які закріплюються та захищаються відповідною правовою системою. Особистісна цінність юридичного права визначається, зрештою, мірою (змістом та обсягом) тих реальних можливостей (свобод), які воно надає людині за певних історичних умов.

Аксіологія права — наукова основа такого правового виховання населення (зокрема, державних службовців), метою якого є формування шанобливого ставлення до права як високої, життєво необхідної цінності, надбання загальнолюдської культури і цивілізації.

Література

  1. Неновски Н. Право и ценности / Пер. с болг. Москва : Прогресс, 1987. 248 с.
  2. Козловський А. А. Аксіологічні константи правового пізнання // Право як пізнання: Вступ до гносеології права. Чернівці : Рута, 1999. 295 с.
  3. Бондар Ю. Аксіологія права як чинник розвитку правознавства // Вісник Академії управління МВС. 2007. № 1. С. 154–161.
  4. Івашев Є. В. Вплив аксіології права на розвиток теорії прав людини // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 112–120.
  5. Поліщук П. В. Поняття правових цінностей та методологічні підходи до розуміння їх сутності // Філософські та методологічні проблеми права. 2013. № 1–2. С. 75–81.
  6. Бандура О. О. Аксіологія права як складова філософії права // Філософські та методологічні проблеми права. 2015. № 1–2. С. 45–56.

Автор ВУЕ

П. М. Рабінович

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Рабінович П. М. Аксіологія права // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аксіологія права (дата звернення: 21.10.2021).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ