Акредитив

Акредити́в (фр. accreditif, від лат. асcreditivus — довірчий) — письмове доручення однієї кредитної установи (банку) іншій установі про виплату певної грошової суми фізичній або юридичній особі.

Акредитиви бувають грошові й товарні. Грошовий акредитив є іменним документом, який видається банком особі, що внесла певну суму і бажає одержати її повністю або частинами в іншому населеному пункті чи за кордоном протягом певного строку. Товарний акредитив використовується як форма безготівкових розрахунків за товари, роботи і послуги як у внутрішньому, так і в міжнародному торговому обігу. Розрахунки за зовнішньо-економічними договорами, укладеними суб’єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності, предметом яких є товари, роботи або послуги, здійснюються відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати (в редакції 1993).

Джерела

  • Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Постанова НБУ № 22 від 21.04.2004. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04

Література

  1. Економіка підприємства / За ред. А. В. Шегди. Київ : Знання, 2006. 615 с.
  2. Гуляєва Л. О. та ін. Фінанси підприємства. Київ : Київський національний торговельно-економічний університет, 2006. 491 с.
  3. Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів. Одеса : ICC Ukraine, 2009. 240 с.
  4. Шпильовий В. А. Акредитивна форма розрахунків у практиці зовнішньоекономічної діяльності // Агросвіт. 2015. № 24. С. 50–55.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Луць В. В. Акредитив // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Акредитив (дата звернення: 22.01.2021).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ