Акаєв, Аскар Акаєвич

Акаєв, Аскар Акаєвич 

Ака́єв, Аска́р Ака́євич (10.11.1944, с. Кизил-Байрак, тепер Чон-Кемінського аїльного округу Кемінського району Чуйської обл., Республіка Киргизстан) — державний й політичний діяч, президент Киргизстану 1990–2005.

Акаєв, Аскар Акаєвич

Рік народження 1944
Місце народження Кизил-Байрак, Чон-Кемінський аїльний округ, Кемінський район, Чуйська область, Киргизстан
Alma mater Санкт-Петербурзький національний дослідницький університет інформаційних технологій, механіки та оптики, Санкт-Петербур
Напрями діяльності політика, влада державна

Життєпис

Народився в селянській родині, закінчив Ленінградський інститут точної механіки та оптики (тепер Санкт-Петербурзький національний дослідницький університет інформаційних технологій, механіки та оптики). Доктор фізико-математичних наук (1980), дисертацію присвячено методам розрахунку голографічних систем, зберігання й перетворення числової інформації. З 1984 — академік АН Киргизької РСР, 1986–1987 — завідувач відділу ЦК Компартії Киргизії, 1987–1989 — віце-президент, 1989–1990 — президент АН Киргизької РСР. 27.10.1990 обраний Верховною Радою Киргизької РСР президентом Киргизької РСР, на загальнонародних виборах 12.10.1991 став першим президентом незалежного Киргизстану. Президентські повноваження А. Акаєва було підтверджено на референдумі 30.01.1994. У грудні 1995 переобраний на другий, а 2000 — на третій термін.

На початку 1990-х А. Акаєву вдалося створити власній державі імідж найдемократичнішого режиму серед пострадянських держав Центральної Азії, що дозволило залучити підтримку міжнародних фінансових інституцій задля досягнення макроекономічної стабільності й економічного зростання. У зовнішній політиці А. Акаєв орієнтувався на поглиблення інтеграції у рамках СНД, водночас зберігаючи хороші відносини з країнами Заходу.

У внутрішній політиці Киргизстану помітний вплив справляє кланова система традиційного киргизького суспільства. У киргизькому соціумі зберігається чітка самоідентифікація особи з певним родом або кланом. За наявності нерозвиненої політико-партійної системи Киргизстану регіональні спільноти — клани чи роди — відігравали особливо важливу роль. В умовах правління А. Акаєва, який належав до впливового роду Сари-баги, представники якого мешкають на півночі Киргизстану, його представники обіймали більшість керівних посад в органах виконавчої влади. Це призвело до активізації протистояння й протиставлення інтересів півночі та півдня країни, розділених гірським хребтом Тянь-Шань. Кланове протистояння в Киргизстані різко загострилося внаслідок порушення міжкланового балансу. Криза розпочалася у січні 2001, коли А. Акаєв призначив на посаду губернатора південної Джалал-Абадської області С. Урманаєва з Іссик-Кульського клану, а Н. Касієва з Наринського клану — губернатором Ошської обл. Місцеве населення негативно сприйняло такі кадрові кроки. Муніципальні вибори 16.12.2001 ще більше підсилили тенденції киргизького трайбалізму, оскільки на посади голів айил окмоту (сільських управ) населення обрало виключно представників свого роду. Парламентські вибори 2005, проведені за мажоритарною системою, зруйнували владну модель, що вибудовувалася режимом А. Акаєва. Внаслідок фальсифікації результатів виборів у 20–25 з 75 виборчих округів у Киргизстані розпочались масові протести населення. Участь у масових акціях брали переважно виборці, кандидат яких зазнав поразки. Хоча протести головним чином відбувалися на півдні, не можна вважати «Тюльпанову революцію» в березні 2005 проявом боротьби півдня й півночі республіки. Спокій зберігався лише в Іссик-Кульській обл., а масові демонстрації проходили не лише в південних Ошській, Джалал-Абадськській й Баткенській обл., а й м. Бішкек, Талаську й Наринській обл. Наслідком «Тюльпанової революції» стала відставка А. Акаєва з посади президента Киргизької Республіки в березні 2005. Від 2005 А. Акаєв мешкає у Москві, займається науковою роботою.

Праці

  • Трудная дорога к демократии: Памятное десятилетие. Москва, 2002.

Автор ВУЕ