Академічне веслування


Академі́чне веслува́ння — циклічний вид спорту, змагання на академічних човнах. Входить до програми Літніх Олімпійських ігор.

Академічне веслування

Історична довідка:

Виникнення.

Веслування як вид спорту виникло в Англії у 17–18 ст.

1830 з’явилися перші човни з виносними кочетами, що дозволило зробити корпус більш вузьким і легким, а судно — більш швидкохідним. У середині 19 ст. почали застосовувати рухливі сидіння, тобто з’явився академічний човен у сучасному вигляді. Це дозволило використовувати для гребка силу ніг і ще збільшити швидкість. Човни почали виготовляти з легших матеріалів.

Етапи розвитку.

У 19 ст. академічне веслування набуло популярності в різних країнах Європи й поширилося до Північної Америки й Австралії.

1839 (ще до створення Міжнародної федерації академічного веслування) під егідою її Величності започатковано Хенлейську королівську регату. Нині це щорічна міжнародна регата, яка проходить в м. Хенлі-он-Темс (Англія).

Академічне веслування включено до програми перших Олімпійських ігор 1896 у м. Афінах (Греція), однак через погану погоду змагання з цього виду спорту тоді було скасовано.

Уперше змагання з академічного веслування в рамках олімпіади проведено на Олімпійських іграх 1900 у м. Парижі (Франції). Олімпійські змагання з академічного веслування за участю жінок уперше відбулися на Літніх Олімпійських іграх 1976 у м. Монреалі (Канада).

Чемпіонати Європи з академічного веслування відбуваються з 1893, чемпіонати світу — з 1962.

2008, м. Пекін — академічне веслування дебютувало на Паралімпійських іграх.

Характеристика:

Правила.

Учасники змагань. Веслувальники розподіляються за статтю й віком. Змагання проводяться серед відповідних категорій учасників — від молодших юнаків та дівчата (13–14 років) до веслувальників-ветеранів (27 років та старші). Окремо організовують заїзди для веслувальників легкої ваги та веслувальників адаптивного веслування.

Академічне веслування

Види змагань. Змагання, залежно від умов заліку, поділяються на такі:

  • особисті;
  • командні;
  • особисто-командні.

Основні правила. У човні, який має рухатися у межах своєї доріжки, може перебувати 1, 2, 4 або 8 веслувальників зі стерновим або без нього. Веслувальники можуть гребти одним (розпашне веслування) або двома (парне) веслами.

Інвентар. Заїзди проводяться на академічних човнах — човнах із виносними кочетами для весел, в яких веслувальники сидять спиною вперед на рухомих каретках «банках».

Споруди. Олімпійські змагання з академічного веслування проводяться у спеціально обладнаних природних веслових каналах. Неолімпійські види веслування: веслування в критих приміщеннях (на ергометрах), прибережне веслування та інші види веслування з використанням кочетів, паравеслування.

Дистанції. Заїзди проводяться на різних дистанціях, залежно від формату та учасників змагань: 1000 м, 1500 м, 2000 м.

Міжнародні змагання.

Відео: Золота четвірка - Олімпійські чемпіонки з веслування ("Перший")

Академічне веслування входить до програм Олімпійських, Паралімпійських ігор. На змаганнях з академічного веслування на Олімпійських іграх розігрується 14 комплектів нагород.

У рік проведення Олімпійських ігор проводиться чемпіонат світу в неолімпійських класах човнів.

Щороку проводяться міжнародні змагання: чемпіонат світу серед юніорів, чемпіонат світу серед молоді до 23-х років, етапи Кубка світу, чемпіонат світу серед дорослих та інші міжнародні регати.

Високотитуловані спортсмени-веслувальники

Редгрейв Стівен 5-разовий олімпійський чемпіон (1984, 1988, 1992, 1996, 2000), бронзовий олімпійський призер (1988), 9-разовий чемпіон світу (1986, 1987, 1991, 1993–1995, 1997–1999)
Даміан (Даміан-Андрунаке), Жоржета 5-разова олімпійська чемпіонка (2000, 2004, 40 2008), бронзова олімпійська призерка (2008), чемпіонка світу (1997–1999, 2001, 2002) та Європи (2007, 2008)
Ліпе (Оленюк), Елісабета 5-разова олімпійська чемпіонка (1984, 1992, 1996, 2000, 2004), срібна (1988, 1992) та бронзова (1988) олімпійська призерка, чемпіонка світу (1989)

Міжнародні спортивні організації.

Регулює правила й координує діяльність організацій з академічного веслування в окремих країнах Міжнародна федерація академічного веслування (фр. Fédération Internationale des Sociétés d’Aviron, FISA). Цей орган засновано 1892 у м. Турині представниками Франції, Швейцарії, Бельгії, Італії задля уніфікації правил змагань та у зв’язку зі зростанням популярності академічного веслування. Із 1922 штаб-квартира організації перебуває в м. Лозанні (Швейцарія). Міжнародна федерація академічного веслування — перша спортивна федерація, що приєдналася до олімпійського руху перед першими сучасними Олімпійськими іграми 1896. Федерацію визнано Міжнародним олімпійським комітетом.

Міжнародна федерація академічного веслування об’єднує 151 національні федерації на 5 континентах (на 2017).

Академічне веслування в Україні.

У радянський період призерами Олімпійських ігор і водночас багаторазовими чемпіонками світу стали: Н. Антонюк (Преображенська), Н. Беспалова (Дергаченко, Прищепа), Т. Буняк (Стеценко), О. Пивоварова, М. Пазюн, Н. Уманець. Серед чоловіків, які були призерами Олімпійських ігор і чемпіонами світу: В. Омелянович, М. Комаров, П. Гурковський, Г. Дмитренко.

Перші призові місця на Літніх Олімпійських іграх 1952 у складі збірної СРСР завоювали українські спортсмени Г. Жилін, І. Ємчук.

На території України розвитком академічного веслування опікується Федерація академічного веслування України. Заснована 1997; є членом Міжнародної федерації академічного веслування.

Найуспішнішими вітчизняними веслувальниками в академічному веслуванні є олімпійські чемпіонки К. Тарасенко, А. Коженкова, Н. Довгодько та Я. Дементьєва, які виграли олімпійське золото у парній четвірці на Літніх Олімпійських іграх 2012 у м. Лондоні.

Українські чемпіони та призери Олімпійських ігор з академічного веслування серед жінок (період незалежності України)

Дементьєва, Яна Михайлівна олімпійська чемпіонка (2012), чемпіонка світу (2009) та Європи (2008–2011)
Довгодько, Наталія Вікторівна олімпійська чемпіонка (2012)
Коженкова, Анастасія Миколаївна олімпійська чемпіонка (2012), чемпіонка світу (2009) та Європи (2009–2011)
Тарасенко, Катерина Миколаївна олімпійська чемпіонка (2012), чемпіонка Європи (2008, 2010, 2011)
Ронжина-Морозова (Ронжина), Олена Іванівна срібна олімпійська призерка (1996)
Міфтахутдінова, Діна Артурівна срібна олімпійська призерка (1996)
Фролова, Інна Василівна срібна олімпійська призерка (1988, 1996)
Мазій, Світлана Іванівна срібна олімпійська призерка (1988, 1996)
Устюжаніна, Тетяна Іллівна бронзова олімпійська призерка (1992)

Українські призери Олімпійських ігор з академічного веслування серед чоловіків

Білоущенко, Сергій Олександрович бронзовий олімпійський призер (2004)
Гринь, Сергій Михайлович бронзовий олімпійський призер (2004)
Шапошніков, Леонід Анатолійович бронзовий олімпійський призер (2004)
Ликов, Олег Вікторович бронзовий олімпійський призер (2004)

Додатково.

  • Академічне веслування має найбільшу популярність у Великій Британії, інших країнах Західної Європи, а також США, Австралії, Новій Зеландії та Канаді.
  • Британець Стів Редгрейв — найвидатніший спортсмен в академічному веслуванні, який упродовж двох десятиліть перемагав у всіх чемпіонатах світу та олімпіадах. У 1997 лікарі виявили у Стіва Редгрейва цукровий діабет, однак він виступив і виграв п’яте олімпійське «золото», після чого завершив кар’єру у віці 38 років.
  • Академічне веслування — єдиний вид спорту, в якому задіяно близько 95 % м’язів всього тіла. Середній вік спортсменів, що перебувають на піку спортивної форми, — 27–34 роки.

Література:

  1. Factsheet The Programme Of The Games Of The Olympiad Update. Lausanne : International Olympic Committee, 2013. 4 p.
  2. История академической гребли // Федерація академічного веслування.URL: http://www.rowingukraine.org/%D0%86stor%D1%96ya-vesluvannya
  3. About FISA // International Rowing Federation. URL: http://www.worldrowing.com/fisa/
  4. Rowing equipment and history // IOC. URL: http://www.olympic.org/rowing-equipment-and-history

Автор ВУЕ

|}