Айєр, Альфред Джулс

Айєр, Альфред Джулс
Айєр, Альфред Джулс 

А́йєр, А́льфред Джулс (англ. Ayer, Alfred Jules; 29.10.1910, м. Лондон, Велика Британія — 27.06.1989, м. Лондон, Велика Британія) — філософ, представник неопозитивізму (логічного емпіризму), прихильник емотивізму. Намагався поєднати ідеї британських емпіристів із логічним позитивізмом у власному «удосконаленому реалізмі».

Айєр, Альфред Джулс

(Ayer, Alfred Jules)

Рік народження 1910
Місце народження Лондон, Велика Британія
Рік смерті 1989
Місце смерті Лондон, Велика Британія
Alma mater Оксфордський університет, Оксфорд
Напрями діяльності філософія
Традиція/школа неопозитивізм

Життєпис

Закінчив Оксфордський університет. 1932–1933 брав участь у засіданнях Віденського гуртка, підтримуючи позицію М. Шліка щодо фіксації «протокольними» реченнями чуттєвого досвіду індивідів. Викладав у Лондонському університеті, а 1959–1978 — в Оксфордському університеті. 1965–1970 був президентом Британської гуманістичної асоціації.

Першу працю «Мова, істина та логіка» написав 1936 та одразу ж отримав світове визнання, запропонувавши за критерій осмислення речення емпіричну верифікацію (судження, які не піддаються верифікації, або не є тавтологіями, філософ уважав безглуздими). Відповідно речення метафізичної, етичної, естетичної, теологічної тематики не можуть бути ні істинними, ні хибними, а, отже, є безглуздими, виникають унаслідок логічних і лінгвістичних помилок. Метафізичні питання про природу реальності називав найбільш хибними. Етичні судження лише виражають людські емоції та почуття, відповідно, до них неможливо застосувати принцип верифікації; поняття етичної проблематики є псевдопоняттями, а ціннісні судження позбавлені змісту. Також релігійні висловлювання неможливо ні обґрунтувати, ні спростувати, тому вони не є осмисленими, мають лише емоційне навантаження; такі поняття як, наприклад, «Бог», чи висловлювання «Бог існує» або «Бога не існує» позбавлені сенсу.

На ранньому етапі творчості верифікацію розділяв на сильну та слабку. Фізичні об’єкти — логічні конструкції. Відмовився від ідеї існування «базисних висловлювань» та визнав, що завжди існує можливість логічної помилки. На пізньому етапі творчості звернувся до проблем філософії свідомості та причинності. Основним завданням філософії вважав аналітичну діяльність щодо перевірки достовірності знання та пояснення наукових понять.

Основні праці: «Підстави емпіричного знання» («The Foundations of Empirical Knowledge»; 1940), «Проблема знання» («The Problem of Knowledge»; 1956), «Концепція особистості» («The concept of a person»; 1963), «Рассел і Мур: спадщина аналітичної філософії» («Russell and Moore: The Analytical Heritage»; 1971), «Походження прагматизму» («The Origins of Pragmatism»; 1968), «Головні питання філософії» («The Central Questions of Philosophy»; 1973), «Філософія в 20 сторіччі» («Philosophy in the Twentieth Century»; 1982), «Воля і мораль» («Freedom and Morality and Other Essays»; 1984) та ін.

Праці

  • The Problem of Knowledge. Harmondsworth: Pelican, 1956. 224 p.
  • Р о с. п е р е к л. — Язык, истина и логика // Аналитическая философия. Избранные тексты. Москва: Изд-во МГУ, 1993. 181 с.

Література

  1. Никоненко С. В. Аналитическая философия. Основные концепции. Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 2007. 545 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Боднарчук Л. С. Айєр, Альфред Джулс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Айєр, Альфред Джулс (дата звернення: 15.11.2019).