Азиди

Азиди

Ази́ди — солі та похідні азидної (азотистоводневої) кислоти HN3, як органічні, так і неорганічні. Містять азидну групу –N3 (або кілька таких груп), якій притаманна лінійна структура.

Азиди лужних металів легко розкладаються без вибуху з утворенням азоту та металу, більшість інших азидів вибухають унаслідок тертя, удару, нагрівання. Практичне значення має азид свинцю PbN3, який використовують як ініціюючу вибухову речовина. Поміж інших неорганічних азидів (крім солей) — азид йоду IN3, хлору ClN3, азидотіовугільна кислота тощо.

Азидотіовугільна кислота

Поміж органічних азидів виділяють азиди карбонових кислот, або азоіміди, загальна формула яких

Азиди карбонових кислот

де R — алкіл або арил. Азоіміди перегруповуються в естери ізоціанової кислоти (реакція вирізняється тим, що її пришвидшує ультразвук).

Література

  1. Овербергер Ч. Дж., Анселм Ж., Ломбардино Д. Г. Органические соединения со связями азот-азот / Пер. с англ.; под ред., доп. Б. В. Иоффе. Ленинград, 1970.
  2. Шарнин Г. П., Фаляхов И. Ф., Юсупова Л. М., Ларионова О. А. Химия энергоемких соединений: Учеб. пособие. Казань, 2011. Кн. 2: N-, О-нитросоединения, фуроксаны, фуразаны, азиды, диазосоединения.

Автор ВУЕ