Ажажа, Володимир Михайлович

Ажажа, Володимир Михайлович 

Ажа́жа, Володи́мир Миха́йлович (19.11.1931, с. Великі Сорочинці, тепер Миргородський район Полтавської обл., Україна — 23.12.2009, м. Київ, Україна) — вчений у галузі фізики твердого тіла, матеріалознавства та атомної енергетики; академік НАН України (з 2006); заслужений діяч науки і техніки України (2008).

Ажажа, Володимир Михайлович

Рік народження 1931
Місце народження Великі Сорочинці, Україна
Рік смерті 2009
Місце смерті Київ, Україна
Alma mater Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків
Напрями діяльності матеріалознавство, металофізика


Відзнаки

Ордени Знак Пошани (1971)
Премії Премія НАН України ім. О. І. Лейпунського (2008), Державна премії України в галузі науки і техніки (1982)


Життєпис

У 1951 закінчив Великосорочинське педагогічне училище.

1951–1956 навчався у Харківському університеті на фізико-математичному факультеті.

Із січня 1957 працював у Харківському фізико-технічному інституті: до 1974 — молодший науковий співробітник; 1974–1995 — завідувач лабораторії чистих металів; 1995–1996 — керівник відділу фізичного матеріалознавства та нових технологій; 1996–2004 — заступник директора, 2004–2009 — директор Інституту твердого тіла, матеріалознавства та технологій.

1992–2009 — завідувач кафедри матеріалів реакторобудування фізико-технічного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.

Діяльність

Ажажа займався дослідженнями вакуумної та надвисоковакуумної металургії; рафінування металів фізичними методами; фізики та матеріалознавства чистих і надчистих металів (один із фундаторів цього напрямку), насамперед металофізики берилію; технологічних процесів рафінування та виробництва чистих металів і конструкційних сплавів, зокрема, матеріалів реакторобудування.

Розробив нові технології виробництва сплавів цирконію та гафнію для атомної енергетики. Автор понад 500 наукових публікацій.

Нагороди та відзнаки

  • Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1982);
  • Премія НАН України ім. О. І. Лейпунського (2008).
  • Орден «Знак Пошани» (1971).

Праці

  • Ажажа В. М., Тихинский Г. Ф., Ковтун Г. П. Получение сверхчистых редких металлов. Москва : Металлургия, 1986. 161 с.
  • Ажажа В. М., Ковтун Г. П. и др. Анизотропия физических свойств монокристалов рения, рутения, осмия различной чистоты // Высокочистые вещества. 1988. № 3. С. 173–179.
  • Ажажа В. М., Бабун А. В., Ковтун К. В. та ін. Берилій — конструкційний матеріал аерокосмічної техніки. Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2005. 264 c.
  • Ажажа В. М., Белоус В. А. и др. Ядерная энергетика, обращение с отработанным ядерным топливом и радио­активными отходами (обзор по материалам зарубежной и отечественной печати). Киев : Наукова Думка, 2006. 255 с.
  • Ажажа В. М., Свердлов В. Я. Перспективы высокоградиентной направленной кристаллизации // Материаловедение. 2006. № 11. С. 50–55.

Література

  1. Лавриненко С. Д., Пилипенко Н. Н. Владимир Михайлович Ажажа (к 70-летию со дня рождения) // Вопросы атомной науки и техники. Серия: Вакуум, чистые материалы, сверхпроводники. 2002. № 1. С. 181–182.
  2. К 80-летию со дня рождения академика Ажажи Владимира Михайловича // Вопросы атомной науки и техники. Серия: Вакуум, чистые материалы, сверхпроводники. 2011. № 6. С. 207–208.
  3. Палій В. М., Храмов Ю. О. Ажажа Володимир Михайлович // Національна академія наук України 1918–2013: Персональний склад. Київ : Фенікс, 2013. 444 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Бойко Ю. О. Ажажа, Володимир Михайлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ажажа, Володимир Михайлович (дата звернення: 19.11.2019).