Адельгейм, Євген Георгійович

Адельгейм, Євген Георгійович 

Адельге́йм, Євге́н Гео́ргійович (14.09.1907, м. Київ, тепер Україна — 13.01.1982, м. Київ, тепер Україна) — літературознавець, літературний критик, редактор.

Адельгейм, Євген Георгійович

Рік народження 1907
Місце народження Київ, Україна
Рік смерті 1982
Місце смерті Київ, Україна
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ
Напрями діяльності літературознавство, критика літературна, редагування

Життєпис

Закінчив Київський інститут народної освіти (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 1931).

З 1940 — завідувач відділу радянської літератури Інституту української літератури ім. Т. Шевченка (тепер — Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України), виконувач обов’язків старшого наукового співробітника (1946–1948).

Учасник Другої світової війни (1941–1945).

Працював редактором на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, головним редактором журналу «Вітчизна» (1949), викладав у Київському педагогічному інституті (тепер Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова).

Зазнав переслідувань під час спрямованої проти євреїв кампанії з «боротьби з космополітизмом» (1948–1953).

Друкуватися почав 1929. Вивчав проблеми психології творчості й поетичної майстерності. Окремі ранні праці присвячено кон’юнктурним темам, зокрема так званій теорії соціалістичного реалізму. Автор численних книжок і брошур, присвячених літературі 1920–1930-х. З передмовою Є. Адельгейма видано першу після півстолітнього замовчування збірку М. Семенка «Поезії» (1985).

Твори

  • Поетичний «молодняк». Харків, Київ, 1931.
  • Василь Еллан. Київ, 1959.
  • Остаются стихи. Очерк творчества Н. Ушакова. Москва, 1979.
  • Адельгейм Є. Г. Крізь роки : вибрані праці. Київ : Дніпро, 1987. 396 с.

Література

  1. Макаров А. Здатність самовдосконалюватися: З приводу вибраних праць Є. Г. Адельгейма // Літературна Україна. 1987. 19 лист.

Автор ВУЕ