Агротехніка

Агроте́хніка (агротехноло́гія) — система агротехнологічних заходів, спрямованих на вирощування ресурсно-забезпеченої економічно обґрунтованої урожайності сільськогосподарських культур за збереження і розширеного відтворення родючості ґрунту, захисту його від ерозії, екологічної безпеки довкілля і вирощеної продукції. Агротехніка об’єднує меліоративні заходи, механічний обробіток ґрунту, застосування добрив, підготовку насіння, сівбу, догляд за посівами з контролем бур’янів, шкідників і хвороб, збирання урожаю, післязбиральне дороблення та зберігання вирощеного врожаю. Раціональна агротехніка ґрунтується на забезпеченні вирощуваних сільськогосподарських культур у відповідні фази їх розвитку основними факторами життя в оптимальній кількості і співвідношенні. Найважливіші особливості раціональної агротехніки — її комплексність і диференціація. Методичне обґрунтування комплексності випливає із законів землеробства незамінності факторів життя рослин і одночасна присутність їх в оптимальній кількості для досягнення ресурсного забезпечення урожайності вирощуваних культурних рослин. Диференціація агротехніки обумовлена дією закону обмежувального фактора. У конкретних екологічних умовах агротехніка повинна враховувати фактор, що присутній у мінімумі, і спрямовувати заходи на його подолання. Агротехніку диференціюють також залежно від ґрунтових природних умов, біологічних особливостей сортів культурних рослин, їх господарського призначення, наявності технічних засобів, застосування меліоративних заходів і засобів, поширення на полях бур’янів, шкідників і хвороб, застосування пестицидів.

Література

  1. Вергунов В. А., Костєв В. М. Культура землеробства як фактор цивіліогенезу. Київ : ІАЕ УААН, 2002. 72 с.
  2. Вихрачев В. Н. Агроэкологическое обоснование мер повышения урожайности кукурузы в севооборотах Левобережья Лесостепи Украины. Сумы, 2003. 256 с.
  3. Назаренко І. І. та ін. Землеробство та меліорація. Чернівці : Книги — ХХІ, 2006. 542 с.
  4. Фостолович В. А. Наукові основи еколого-економічної оцінки технологій вирощування вики ярої на зерно / За ред. В. Ф. Петриченк. Вінниця : ПП Едельвейс і К, 2008. 272 с.
  5. Мельник С. І. та ін. Особливості підготовки ґрунту і сівби озимих зернових культур та ріпаку під урожай 2011 року. Київ : ЕКМО, 2010. 30 с.
  6. Храмцов Л. И., Храмцов В. Л. Мировые агротехнологии. Донецк : ИМА-пресс, 2010. 421 с.
  7. Бахмат О. М. Моделювання адаптивної технології вирощування сої / За ред. А. О. Бабича. Кам'янець-Подільський : Видавець Зволейко Д. Г., 2012. 436 с.
  8. Балан В. М. та ін. Цукрові буряки: біологія, насінництво, агротехніка, технологія. Біла Церква : Білоцерківська книжкова фабрика, 2013. 336 с.
  9. Камінський В. Ф. та ін. Землеробство XXI століття — проблеми та шляхи вирішення. Київ : Едельвейс, 2015. 270 с.
  10. Дідківський М. П. Вплив погодних умов та агротехніки вирощування на урожайність багаторічних трав // Збалансоване природокористування. 2016. № 4. С. 47–51.
  11. Митрофанов О. та ін. АгроОлімп «Зрошення»: Агротехнологічний регламент вирощування сільськогосподарських культур в 4-пільній сівозміні на зрошенні // Техніка і технології АПК. 2017. № 8. С. 19–22.

Автор ВУЕ

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ