Аграрна політика

Агра́рна полі́тика — стратегічний курс держави та система заходів, спрямованих на ефективний та збалансований розвиток продуктивних сил села, вдосконалення або докорінну зміну наявних форм власності, на поліпшення умов життя й побуту його мешканців, забезпечення сировиною харчової та переробної промисловості та ін.

Аграрна політика є важливим складовим елементом соціально-економічної політики держави і передбачає наукове обґрунтування стратегії і тактики розвитку аграрних відносин, розробку шляхів економічного та соціального розвитку села. Аграрна політика України передбачає здійснення політично-правових, соціально-економічних, організаційно-управлінських заходів щодо сільського господарства, врегулювання земельних та майнових відносин на селі. У більшості держав світу, особливо розвинутих, здійснюється протекціоністська політика щодо розвитку сільського господарства, зокрема, підтримка фермерів, дрібних сільськогосподарських товаровиробників, обслуговуючих кооперативів через пільгове оподаткування, надання дешевих довгострокових кредитів, безпроцентних позик, дотацій, організовану закупівлю сільськогосподарської продукції, державного замовлення на неї.

Метою аграрної політики України є виведення сільського господарства, соціально-економічного розвитку українського села, умов проживання й праці сільськогосподарського населення на рівень розвинених аграрних країн світу.

Література

  1. Зінчук Т. О. Аграрна політика України: можливості і перспективи інтеграції в ЄС // Економіка України. 2000. № 12. С. 58–66.
  2. Скидан О. В. Аграрна політика України в історичному контексті // Культура народов Причерноморья. 2008. № 147. С. 139–142.
  3. Державна аграрна політика України: проблеми правового забезпечення / За ред.: В. Ю. Уркевича, М. В. Шульги. Київ : Видавництво О. М. Ешке, 2014. 268 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Редакція ВУЕ Аграрна політика // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аграрна політика (дата звернення: 15.11.2019).