Аграрна палата

Агра́рна пала́та — громадська організація, що об’єднує суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних і фізичних осіб) у сфері виробництва, переробки, заготівлі та збуту сільськогосподарської продукції.

Мета Аграрної палати

Мета Аграрної палати — сприяння розвитку сільськогосподарського виробництва, включно з лісовим господарством, садівництвом, овочівництвом та виноробством, а також рибальством у внутрішніх водах, його інтеграції у світову аграрну систему, вдосконалення техніки виробництва та збуту сільськогосподарської продукції. Завдання Аграрної палати — представляти інтереси агропромислового комплексу (АПК) перед органами державної влади та місцевого самоврядування, внутрішніми та зовнішніми суб’єктами підприємницької діяльності; підвищення якості та конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції; координація діяльності суб’єктів АПК, а також громадських організацій аграрного спрямування; формування сучасної аграрної інфраструктури та підприємницької діяльності; організації спеціалізованих заходів щодо реалізації аграрної продукції; навчання, підвищення кваліфікації кадрів, залучених у сільському господарстві; надання консультативних послуг, проведення спеціалізованих досліджень тощо.

Історія аграрних палат

Аграрні палати або структури з аналогічними функціями виникли в Європі в 19 — на початку 20 ст. У Німеччині з 1810 поширились сільськогосподарські об’єднання, які представляли інтереси сільського господарства. 1849 засновано першу німецьку аграрну палату у Бремені. 1894 утворено аграрні палати у Пруссії. Нормативну основу діяльності Аграрної палати закладено Законом «Про аграрні палати» (30.06.1894), який визначає статус Аграрної палати як публічно-правових корпорацій. Аграрна палата Франції «Іль-де-Франс» (засновано 1840) включає всі професійні аграрні об’єднання країни, страхові компанії та найбільший банк країни «Crédit Agricol», попередником якого були фермерські кредитні банки. Перша аграрна палата на польських землях — «Великопольська аграрна палата» — створена 1895 в Познані. В Угорщині аграрні палати були створені 1920, в Австрії — 1922, у Бельгії та Люксембурзі — 1924, у Румунії — 1925. Після розпаду СРСР аграрні палати були створені або відновлені в країнах Центрально-Східної Європи: у Чехії — 1992; Аграрна та Комерційна палата Угорщини відтворена 1994; у Латвії Аграрну палату відновлена 1995; в Естонії — 1996; у Словаччині та Словенії — 2000; у Хорватії — 2009.

В Україні

Агровісник Львівської аграрної палати. Електронний інформаційний бюлетень №1 (1) 2015

В Україні громадська організація Львівська аграрна палата була заснована 30.06.1998 як відродження Аграрної палати, що функціонувала в Галичині до 1939, та зареєстрована у вересні 1998 управлінням юстиції у Львівській обл. Львівська аграрна палата має статус виборного представницького органу самоврядування землевласників Львівщини. Напрями діяльності Львівської аграрної палати: запровадження програми комплексного пільгового страхування членів Аграрної палати; створення кредитної спілки (діяла протягом 2000–2008); надання консультацій щодо отримання та розпорядження земельними та майновими паями; інформаційно-просвітницька діяльність, зокрема — організація конференцій та освітніх заходів, організація міжнародного співробітництва. 29.09.2016 було підписано Угоду про двосторонню співпрацю між Львівською аграрною палатою і регіональною Аграрною палатою Франції.

Література

  1. Львівська Аграрна Палата — виборний представницький орган самоврядування землевласників. Львів : Центр приватизації та аграрної реформи, 1998.
  2. Кропивко М. Ф. та ін. Організація управління аграрною економікою. Київ : ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2008. 420 c.
  3. Про аграрні палати в Україні. Проект Закону України від 20.12.2010. № 7190. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF5JQ00B.html
  4. Іщенко Т., Хассенпфлюг Х. Ґ. Структура та завдання сільськогосподарських палат в Німеччині / Нижній Саксонії — опції для України. Київ, 2016. URL: https://www.apd-ukraine.de/images/APD_APR_01-2016_La-Kammer_ukr.pdf
  5. Львівська аграрна палата: етапи становлення. Львів, 2016. 84 с.

Автор ВУЕ