Агранулоцити


Агранулоцити.jpg

Агранулоци́ти, незернисті лейкоцити — одна з форм білих кров’яних клітин тварин і людини. Не містять у цитоплазмі зерен (гранул) і мають несегментоване ядро. В агранулоцитів нижча спеціалізація, ніж у зернистих лейкоцитах. Для них характерна здатність виходити за межі кров’яного русла і проникати в сполучну тканину. У переважної більшості безхребетних тварин є агранулоцити лише одного виду, у хребетних тварин і людини — два типи агранулоцитів: лімфоцити і моноцити. Лімфоцити складають основу гуморального імунітету. Лімфоцити людини утворюються у вилочковій залозі (тимусі), лімфатичних вузлах, лімфоїдній тканині, кістковому мозку, селезінці. Моноцити людини утворюються в кістковому мозку. У людини лімфоцити поділяють на В-лімфоцити, які визначають антигени і виробляють антитіла; Т-лімфоцити (їх поділяють на Т-кілери, Т-хелпери і Т-супресори) і NK-лімфоцити, які контролюють якість клітин організму. Моноцити, або мононуклеарні фагоцити, із часом перетворюються в макрофаги, що беруть участь як у клітинному імунітеті (знищують віруси і бактерії), так і в гуморальному (сигналізують лімфоцитам про появу в організмі чужорідного агенту). Моноцити перетворюються на макрофаги після того, як вони мігрують з кровотоку в тканини.

Література

  1. Maton D., Hopkins J., McLaughlin Ch. W., John­son S., Warner M. Q., LaHart D., and Wright J. D., Deep V. Kulkarni. Human Biology and Health. Englewood Cliffs, New Jersey : Prentice Hall, 1997.
  2. Orkin Stuart H., Zon, Leonard I. Hematopoiesis: an evolving paradigm for stem cell biology // Cell. 2008. Vol. 132. Iss. 4. Р. 631–644.

Автор ВУЕ