Агломерація матеріалу

Кварцовий агломерат

Агломера́ція матеріалу — процес згрудковування дрібних матеріалів (руди, рудних концентратів, відходів тощо) у спосіб спікання їх задля надання форми та властивостей, необхідних для плавлення.

Процес розроблено в США на початку 20 ст.

Агломерація поліпшує металургійні властивості шихти та зменшує її втрати під час виплавляння. Унаслідок агломерації утворюються легкоплавкі хімічні сполуки, які за охолодження цементують частинки. Для поліпшення металургійних властивостей сировини під час агломерації відбувається введення флюсу, видалення сполук сірки та миш’яку. Основні матеріали для агломерації: залізорудний концентрат, агломераційні руди (8–10 мм), паливо-коксовий і антрацитний дріб’язок до 3 мм, флюс-вапняк і доломіт до 3 мм, відходи — колошниковий пил, ожарина тощо.

Агломерацію частіше проводять на колосникових ґратках з пропусканням повітря зверху вниз крізь шихту на ґратці за послідовного горіння палива в її шарах. Тепло для спікання виділяється внаслідок горіння вуглецевого палива, яке добавляють до аглошихти в кількості 4–7 %. Горіння розпочинається у верхньому шарі шихти, поступово поширюється всією товщею й закінчується біля колосникової ґратки апарата. Температура під час згоряння палива сягає 1400 °С — цього достатньо для часткового сплавляння шматочків шихти й спікання їх між собою у пористий, ніздрюватий продукт.

Література

  1. Астахов А. Г., Мачковский А. И., Никитин А. И. и др. Справочник агломератчика. Киев : Техника, 1964. 448 с.
  2. Теория и технология агломерации. Москва : Металлургия, 1974. 286 с.
  3. Вегман Е. Ф., Жеребин Б. Н. и др. Металлургия чугуна. Москва : Академкнига, 2004. 774 c.
  4. Фролов Ю. А. Агломерация: технология, теплотехника, управление, экология. Москва : Металлургиздат, 2016. 672 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Нестеров О. С. Агломерація матеріалу // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Агломерація матеріалу (дата звернення: 22.11.2019).