Авітамінози


Авітаміно́зи (від а… — заперечний префікс і вітаміни) — порушення функцій у людини та тварин унаслідок нестачі або відсутності вітамінів в організмі. Розвиваються переважно в результаті тривалого споживання неповноцінних харчових продуктів з недостатнім вмістом вітамінів. Причиною авітамінозу може бути також порушення органів травлення, зокрема, функція всмоктування, та підвищена потреба організму у вітамінах (надто висока чи низька температура повітря, фізичні навантаження, стреси, вагітність тощо). У разі авітамінозу порушуються реакції обміну речовин, активність окисно-відновних ферментів, що беруть участь у процесах енергетичного обміну (за нестачі вітамінів В, В2, РР, С, Е та ін.), процеси біосинтезу білків і нуклеїнових кислот (за нестачі вітамінів В6, В2 та ін.). У тварин авітаміноз найчастіше вражають молодняк, вагітних і високопродуктивних тварин. Одержані від хворих на авітаміноз тварин продукти харчування (молоко, м’ясо, яйця) біологічно неповноцінні, а сировина (вовна, хутро, шкури) — низької якості.

За ступенем насичення організму вітамінами, крім авітамінозу, виділяють такі хворобливі стани: поліавітаміноз — нестача багатьох вітамінів; гіповітаміноз — їх недостатня кількість, що спричиняє загальне нездужання, й гіпервітаміноз — надлишкова кількість вітамінів, що також призводить до функціональних розладів. У разі споживання природних продуктів (ягід, городини, м’ясо-молочних та ін.), що містять вітаміни у високих концентраціях, гіпервітаміноз не виникає, оскільки природний надлишок вітамінів виділяється з потом і сечею, на відміну від неправильного вживання штучних вітамінних препаратів.

Ознаки авітамінозу у людей залежать від вітаміну, якого не вистачає в організмі. Зокрема, відсутність вітаміну В1 (тіамін) спричиняє порушення діяльності нервової системи й хворобу «бері-бері»; відсутність вітаміну РР (нікотинова кислота) зумовлює хворобу пелагру; дефіцит вітаміну В12 (ціанокобаламін) може бути причиною анемії; вітаміну В9 (фолієва кислота) — анемії у вагітних жінок; відсутність вітаміну С (аскорбінова кислота) спричиняє цингу; дефіцит вітаміну Н (біотин) призводить до втрати апетиту, слабкості, сонливості, анемії, уповільнення росту; авітаміноз вітамінів D2 (ергокальциферол) і D3 (холекальциферол) призводить до рахіту.

Література

  1. Lee Russell McDowell. Vitamins in Animal and Human Nutrition. 2nd ed. Hoboken : Wiley-Blackwell, 2000. 812 p.
  2. Шабалов Н. П. Детские болезни : в 2 т. 6-е изд. Санкт-Петербург : Питер, 2011. Т. 1. 928 с.
  3. Гонський Я. І., Максимчук Т. П. Біохімія людини. 3-тє вид., випр. і допов. Тернопіль : Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського ; Укрмедкнига, 2017. 731 с.

Автор ВУЕ

Я. О. Межжеріна

Покликання на цю статтю:
Межжеріна Я. О. Авітамінози // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Авітамінози (дата звернення: 19.08.2019).