Авідом, Менахем


Авідо́м, Мена́хем

Авідо́м, Мена́хем (івр. אבידום, מנחם‎; справжнє прізвище Малер-Калькштайн (Mahler-Kalkstein); 06.01.1908, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ, Україна — 05.08.1995, м. Тель-Авів, Ізраїль) — композитор, педагог і музичний критик, почесний доктор музикознавства Лондонського інституту прикладних досліджень (1991).

Авідом, Менахем

(אבידום, מנחם)

Рік народження 1908
Місце народження Івано-Франківськ, Україна
Рік смерті 1995
Місце смерті Тель-Авів, Ізраїль
Alma mater Паризька вища національна консерваторія музики й танцю, Париж
Напрями діяльності музичне мистецтво, музикознавство

Життєпис

Мати М. Авідома — племінниця австрійського композитора Г. Малера. 1925 родина виїхала до Палестини. Вивчав композицію в Паризькій консерваторії (1928–1931, клас А. Рабо).

1931–1934 — інспектор департаменту шкільної освіти в Єгипті, з 1935 викладав музичні дисципліни в Тель-Авіві (1937–1945 — у консерваторії).

1945–1952 — генеральний секретар Ізраїльського філармонічного оркестру, 1952–1955 — радник з питань мистецтва в Міністерстві туризму Ізраїлю.

1955–80 — генеральний директор Асоціації композиторів, авторів і музичних видавців Ізраїлю, голова Спілки композиторів Ізраїлю (до 1971), а 1982 обраний почесним головою останньої.

Композиторське письмо М. Авідома вирізняється інтонаційним синтезом стилістичних елементів музики Сходу з єврейським фольклором (зокрема, вияскравленням танцювальної фольклорної ритміки).

Автор 10 симфоній, першої ізраїльської опери на історичну тему «Олександра з династії Хасмонеїв» (1959), опер «Із роду в рід» (1955), «Крутій» (1967), «Нове вбрання короля» (1976), драматичні сцени «Печера Іодфата» (1978), радіоопери «Прощання» (1969), балету «Перлина і корал» (1971); низки інструментальних творів — Концертіно для скрипки і камерного оркестру (1972) тощо. Вплив експресіоністської школи А. Шенберґа відчутно в Квінтеті для духових інструментів (1938), «Енігмі» для духових і ударних (1962). Елементи східного фольклору використано в «Пасторалі» й «Хорі» з 1-ї Симфонії, «Скерцо» з 3-ї Симфонії, друзькому танці «Дебка» з фіналу 5-ї Симфонії.

Лауреат багатьох премій з музичного мистецтва, зокрема Державної премії Ізраїлю (1961).

Література

  1. Jaffe K. Solo Vocal Works on Jewish Themes: A Bibliography of Jewish Composers. New York, 2011.

Автор ВУЕ