Авіаційний секстант

Авіаці́йний секста́нт

Авіаці́йний секста́нт (від авіа… і секстант) — кутомірний прилад для астрономічних спостережень із борту літака з метою визначення його координат.

Принцип дії авіаційного секстанта передбачає визначення кутової висоти (піднесіння) небесного тіла відносно бульбашкового штучного горизонту. При цьому використовують непряме вимірювання.

Перші ідеї щодо можливості використання астронавігації на борту літака виникли наприкінці Першої світової війни. Для їх реалізації було вдосконалено прилади для місцевизначення за астроорієнтирами, які використовували в морській навігації. Авіаційний секстант став легшим і компактнішим порівняно з морським. До того ж він був оснащений спиртовим бульбашковим рівнем, що дало змогу під час вимірювань фіксувати точний горизонт, рівень без спостереження за лінією горизонту.

Упродовж двох наступних десятиліть створено кілька типів авіаційних секстантів і складені спеціальні астрономічні таблиці для його застосування на борту літака. Авіаційні секстанти завжди використовували разом із компасами, приладами визначення шляхової швидкості, висотомірами, пізніше — радіо- й електронними навігаційними засобами. Зрештою, останні повністю витіснили авіаційні секстанти з практичного використання.

Література

  1. Краснов В. Н. История навигационной техники: Зарождение и развитие технических средств кораблевождения / Институт истории естествознания и техники им. С. И. Вавилова РАН. Москва : Наука, 2001. 312 с.
  2. Гофманн-Велленгоф Б., Легат К., Візер М. Навігація. Основи визначення місцеположення та скеровування / пер. з англ. за ред. Я. С. Яцківа. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2006. 449 с.

Автор ВУЕ