Авіаційна підтримка


Авіаці́йна підтри́мка — бойові дії військової авіації, що проводять під час операції в інтересах об’єднань (з’єднань) сухопутних військ та висадженого морського (повітряного) десанту; складова частина вогневої підтримки атаки.

Авіаційна підтримка синхронізується з переходом власних військ у наступ, після закінчення авіаційної підготовки: в оборонній операції — з початком оборонних дій, при десантуванні — з початком висадки десанту. Завершується після виконання військами бойових завдань. Здійснюється переважно силами і засобами винищувально-бомбардувальної (штурмової) та авіації сухопутних військ. Змістом авіаційної підтримки є знищення (придушення) найважливіших об’єктів противника: зброї масового ураження, найближчих незахищених резервів, пунктів управління, вузлів опору і опорних пунктів, вогневих засобів та інших важливих об’єктів у тактичній і найближчій оперативній глибині. Здійснюється за планом військової операції (бою) підтримуваних військ визначеними для цього силами авіації, що переважно залишаються в прямому підпорядкуванні старшого авіаційного начальника. Загальновійськовий командир використовує виділений авіаційний ресурс для вирішення завдань на користь своїх військ, для чого створюють передові авіаційні пункти управління.

Під час авіаційної підтримки авіаційні удари завдають переважно по цілях, безпосередньо близьких до переднього краю, що зумовлює необхідність чіткого узгодження дій авіації з наземними військами. Для цього створюють групи передових авіаційних навідників — як в бойових порядках своїх військ, так і в повітрі.


Література

1. Зінченко І.О. та ін. Процедура управління екіпажами та підрозділами армійської авіації у ході авіаційної підтримки бойових дій сухопутних військ // Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2016. №2(47).

Автор