Автотомія

Автотомі́я (від авто… і грец. τομή — відрізування, відсікання), самокалічення — мимовільне відкидання твариною частин тіла під впливом різкого подразнення. Здебільшого це захисна реакція; є рефлекторним процесом.

Автотомії властива багатьом безхребетним (наприклад, деякі гідроїдні поліпи й актинії, морські зірки, офіури, морські лілії відкидають промені, голотурії — нутрощі, деякі ракоподібні — клешні, комахи та павуки — ноги, молюски втрачають різні вирости, щупальця і частини мантії, комахи — різні кінцівки, хвостову пластинку, жало тощо), а з хребетних — ящіркам (відкидають хвіст) та голчастим мишам (втрачають шматки шкіри).

Автотомія відома також як пристосування до розмноження (наприклад, у деяких червів відділяється частина тіла, що містить статеві продукти) та може виникати через погіршення умов існування: наприклад, у гідр (втрачають щупальця), турбелярій (втрачають вічка) та ін. У цьому разі автотомія може розглядатися як дегенерація. У кільчастих червів автотомія служить для видалення токсинів, які накопичуються в задніх сегментах тіла тварини, які згодом піддаються автотомії супроводжується відновленням втраченого органа (регенерацією).

Література

  1. Congdon J. D., Vitt L. J., King, W. W. Geckos: adaptive significance and energetics of tail autotomy // Science. 1974. № 184. Р. 1379–1380.
  2. Bely A. E., Nyberg K. G. Evolution of animal regeneration: reemergence of a field // Trends in Ecology and Evolution. 2009. № 25. Р. 161–170.

Автор ВУЕ