Авторська школа

Авторська школа
Василь Сухомлинський з дітьми

А́вторська шко́ла — інноваційний, експериментальний навчально-виховний заклад, в якому реалізується оригінальна педагогічна концепція під керівництвом її автора (авторів).

Ознаки авторської школи: а) інноваційність та концептуальність навчально-виховного процесу — в моделі авторської школи використовуються ті чи ті філософські, психічні, соціально-педагогічні ідеї, на основі яких побудований освітній простір; б) альтернативність — авторська школа має унікальну філософію і місію, логіку навчально-виховного процесу, що кардинально відрізняє її від традиційних масових шкіл; в) функціонування авторської школи як пізнавально-розвивального дидактичного середовища, чутливого до особистості учня; г) соціально-педагогічна доцільність — відповідність завдань школи соціальному замовленню, а компетенцій випускника — вимогам сучасного життя; ґ) злагодженість роботи педколективу внаслідок того, що педагоги поділяють авторську концепцію, мають відповідні професійно-особистісні особливості та ідентифікують себе із системою сформованих в школі цінностей; д) ставлення до учнів та їхніх батьків як до суб’єктів реалізації авторської концепції; е) стабільно стійкі і тривалі позитивні результати діяльності.

Авторські школи відомі за іменами їхніх творців («школа М. Гузика», «школа І. Ткаченка», «школа О. Захаренка», «школа М. Щетиніна») або за узагальненими назвами філософських, соціальних, психо-педагогічних ідей, які втілюються в авторських школах («школа-родина», «школа віри», «школа діалогу культур», «школа розуміння», «школа мислення»).

Усі оригінальні й експериментальні навчально-виховні заклади в історії педагогіки (І. Песталоцці, С. Френе, Я. Корчака, С. Шацького, А. Макаренка; М. Монтессорі, Л. Толстого, В. Сороки-Росинського, В. Сухомлинського та ін.) були авторські школи. У СРСР авторські школи виникли в 1980-х, коли змінилася соціально-культурна й економічна ситуація: розпочався відхід від ідеологічних установок адміністративно-командної системи управління освітою, децентралізація, переборення однотипності освітніх закладів та ін., а педагоги отримали можливість реалізувати власні ідеї. Сучасна авторська школа виникає найчастіше на базі звичайної школи, в якій глибоко модернізують одну чи кілька базових функцій. Авторські новоутворення проходять обов’язкові науково-експериментальні дослідження, що є підставою для отримання закладом статусу експериментального майданчика («експериментальна. школа»). У сучасному освітньому просторі України широко відомі здобутки авторської школи М. Гузика, А. Сологуба, М. Чумарної, Л. Терещенко, Н. Гонтаровської, Я. Овсієнко та ін.

Література

  1. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ, 1997.
  2. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии. Москва, 1998.
  3. Педагогічний словник. Київ, 2001.
  4. Сорока Г. І. Сучасні виховні системи та технології. Харків, 2002.

Автор ВУЕ